Рівно 30 років тому, у серпні 1995 року, на великі екрани вийшла комедія «Бовдури» (The Stupids) з Томом Арнольдом у головній ролі. Стрічка, заснована на серії дитячих книжок Гаррі Алларда та Джеймса Маршалла, розповідає про родину, яка вважає себе надзвичайно розумною, попри те, що постійно потрапляє в абсурдні ситуації. Попри зірковий склад і непогану ідею, фільм отримав нищівну критику та провалився в прокаті, зібравши лише близько 2,5 мільйона доларів при бюджеті в 30 мільйонів.
Режисером стрічки виступив Джон Лендіс, відомий своїми роботами над «Братами Блюз» та «Американським вовкулакою в Лондоні». У фільмі також знялися Джессіка Ланді, Алекс Маккенна, Баг Холл і Крістофер Лі. Сценарій написав Брент Форрестер, який раніше працював над «Оскаром» із Сильвестром Сталлоне. Очікувалося, що поєднання таланту Лендіса та популярності Арнольда, який тоді був зіркою серіалу «Розанна», забезпечить касовий успіх, але реальність виявилася протилежною.
Критики зустріли фільм вкрай негативно. Видання The New York Times назвало стрічку «вправою в ідіотизмі без жодного сенсу», а Variety зазначило, що гумор фільму «настільки примітивний, що ображає навіть найневибагливішого глядача». На агрегаторі Rotten Tomatoes фільм має рейтинг схвалення лише 14% на основі понад 40 рецензій. Глядачі, які все ж пішли в кінотеатри, здебільшого залишалися розчарованими, а сам Том Арнольд пізніше в інтерв'ю визнавав, що фільм не вдався, і називав його «помилкою» у своїй кар'єрі.
Попри провал у прокаті та розгромні рецензії, «Бовдури» з часом набули несподіваної культової популярності. Завдяки регулярним показам на телебаченні та пізніше на стрімінгових платформах, фільм знайшов нову аудиторію. Частина глядачів сприйняла стрічку як навмисну пародію на жанр сімейних комедій, а не як невдалу спробу створити черговий легковажний фільм для всієї родини. Деякі кінокритики пізніше переглянули своє ставлення, зазначивши, що в абсурдності «Бовдурів» є певна логіка та навіть сатиричний підтекст.
Цікаво, що фільм залишив слід і в масовій культурі. Сцени зі стрічки часто використовують у різноманітних підбірках «найгірших моментів у кіно», а сама назва «Бовдури» стала мемом для позначення безглуздих ситуацій. Джон Лендіс, який за свою кар'єру зняв чимало успішних стрічок, неодноразово згадував цей проєкт у інтерв'ю, називаючи його «експериментом, який не спрацював». Водночас він захищав акторську гру Арнольда, стверджуючи, що актор зробив усе можливе з тим матеріалом, який йому дали.
Сьогодні, через 30 років після прем'єри, «Бовдури» залишаються прикладом того, як великі амбіції та зірковий склад не гарантують успіху. Фільм став частиною історії кінематографа як одне з найгучніших творчих і комерційних фіаско 90-х. Втім, як зазначають дослідники кіно, саме такі стрічки часто стають об'єктами повторного перегляду та обговорень, перетворюючись на своєрідні культурні артефакти, які цінують не за якість, а за їхнє місце в історії поп-культури.
