Епічна стрічка Девіда Ліна «Лоуренс Аравійський» продовжує збирати нових шанувальників через десятиліття після прем'єри. Чергове захоплене свідчення з'явилося на платформі Reddit, де користувач поділився досвідом перегляду фільму, який довго відкладав через його тривалість та побоювання щодо застарілого сюжету.
Автор допису зізнається, що спершу ставився до картини з упередженням, очікуючи побачити «технічний шедевр», але надто повільний і відсторонений, як це сталося з фільмом «2001: Космічна одіссея». Однак перегляд повністю змінив його думку. На його переконання, «Лоуренс Аравійський» — це не просто технічно досконале кіно, а й глибока історія з неймовірно складними персонажами.
Головне, що відзначає глядач, — це масштаб. Пустеля у фільмі виглядає безмежною, батальні сцени вражають своєю епічністю, а операторська робота, костюми, грим і декорації досі виглядають бездоганно. Музичний супровід він називає ідеальним, а темп оповіді — таким, що чотири години екранного часу пролітають непомітно.
Окремо автор зупиняється на сценарії. На відміну від багатьох фільмів свого часу, «Лоуренс Аравійський» не пропонує чіткого поділу на «добрих» і «поганих». Натомість глядач постійно відчуває неоднозначність морального вибору персонажів. Центральна постать — Томас Едвард Лоуренс — постає не як класичний герой, а як складна, суперечлива особистість.
Ключове спостереження автора полягає в тому, що фільм є досконалою деконструкцією тропу «білого рятівника». Лоуренс тут не мудрий стратег, який щиро розуміє арабів і допомагає їм здобути волю. Натомість це надмірно амбітний егоцентрик, який ніколи по-справжньому не розуміє арабський народ. Він допомагає їм лише задля власного его, прагнучи стати тим, хто дарує свободу. У підсумку його плани зазнають краху: араби не йдуть за ним, у Дераа він потрапляє в полон, а спроба керувати Дамаском без британців провалюється.
Сам Лоуренс описаний як «розкішно складний персонаж, повний протиріч». Він красномовний, сміливий, розумний і вміє маніпулювати людьми, але його его змушує ухвалювати фатальні рішення. Він уникає насильства, вважаючи його варварським, проте водночас відчуває потяг до нього. Лоуренс щиро піклується про арабів, але постійно використовує їх задля власних амбіцій, бажаючи, щоб свобода прийшла саме через нього.
Автор допису радить усім, хто вагається через вік, тривалість або «нудність» стрічки, наважитися на перегляд. Він запевняє, що «Лоуренс Аравійський» — це неймовірно захопливе епічне кіно з чудовим сценарієм і глибокими персонажами, яке не втратило своєї актуальності й сьогодні.
