Британський актор Тім Каррі, чий голос і пластика зробили культовими одразу кілька дуже різних персонажів, помер у 80 років. Про його смерть у середу повідомив TMZ; згодом інформацію опублікували People та інші американські медіа. Для одних глядачів Каррі назавжди залишився доктором Френком-ен-Фертером із «Шоу жахів Роккі Хоррора», для інших — моторошним Пеннівайзом із телевізійної екранізації «Воно» 1990 року.
Його кар’єра тривала понад пів століття й постійно переходила з одного медіа в інше. Каррі працював у театрі, кіно, на телебаченні, в анімації та відеоіграх. Саме тому різні покоління могли вперше зустріти його зовсім у різних ролях — і лише потім з’ясувати, що за ними стоїть той самий актор.
Професійний шлях Каррі почався наприкінці 1960-х. У 1968 році він грав у лондонській постановці мюзиклу «Hair». Великий прорив стався 1973 року, коли актор уперше вийшов на сцену в образі доктора Френка-ен-Фертера в «The Rocky Horror Show». Через два роки він повторив роль у фільмі «The Rocky Horror Picture Show».
Стрічка 1975 року не стала звичайним касовим хітом, але поступово перетворилася на один із найвідоміших культових фільмів. Її почали показувати на опівнічних сеансах, куди глядачі приходили в костюмах, вигукували репліки у відповідь героям та розігрували сцени перед екраном. Образ Каррі — з театральним макіяжем, корсетом і майже безмежною сценічною впевненістю — став центром цієї традиції.
Після «Роккі Хоррора» актор не дозволив одному персонажу визначити всю його кар’єру. Він зіграв Рустера Ганнігана в «Енні», дворецького Водсворта в комедійному детективі «Clue» та підозріливого працівника готелю Plaza у «Сам удома 2: Загублений у Нью-Йорку». Серед інших його робіт — «Полювання за “Червоним Жовтнем”», «Острів скарбів маппетів» і «Дуже страшне кіно 2».
Окремою сторінкою стала роль Пеннівайза. У телевізійному мінісеріалі «Воно» 1990 року за романом Стівена Кінга Каррі створив образ клоуна, який лякав не лише гримом. Найсильніше працювала його здатність за секунду перейти від майже доброзичливого тону до прямої загрози. Для багатьох глядачів саме ця версія Пеннівайза вже десятиліттями залишається головною асоціацією з історією Кінга.
Та Каррі добре знають і ті, хто більше грав, ніж дивився його фільми. У «Command & Conquer: Red Alert 3» він зіграв радянського прем’єра Анатолія Черденка у навмисно перебільшених відеовставках. У «Dragon Age: Origins» озвучив Арла Рендона Гоу — одного з ключових антагоністів гри. Обидві роботи й нині регулярно згадують у фанатських спільнотах.
В анімації Каррі також працював багато років. За «Peter Pan and the Pirates» він отримав Daytime Emmy, а його впізнаваний тембр звучав у десятках телевізійних проєктів. Голос став для нього окремим акторським інструментом і допоміг залишатися присутнім у попкультурі навіть тоді, коли появ перед камерою стало менше.
У 2012 році Каррі переніс тяжкий інсульт, після якого залишився частково паралізованим і мав знову вчитися говорити. Він рідше з’являвся публічно, але не припинив роботу повністю, брав участь у голосових проєктах і зустрічах із шанувальниками. У 2025 році актор видав мемуари «Vagabond».
Каррі тричі номінували на премію Tony і двічі — на Olivier Awards. Театральні відзнаки нагадують, що за культовими екранними образами стояв актор із сильною сценічною школою.
Сьогодні його герої живуть у дуже різних просторах: «Роккі Хоррор» — на опівнічних показах і костюмованих вечірках, Пеннівайз — у пам’яті шанувальників горору, Черденко й Гоу — у відеоіграх та кліпах. Тім Каррі вже не зіграє нової ролі, але його старі персонажі продовжують знаходити нових глядачів.
