Режисер і сценарист хоррору «Одержимість» Керрі Баркер заявив, що хотів би випустити розширену версію свого фільму з приблизно 20 хвилинами додаткових кадрів. За його словами, матеріал уже відзнято і він лежить у сховищі, тобто готовий до монтажу.
Фільм вийшов на екрани раніше цього року і став одним із найприбутковіших незалежних фільмів в історії. Бюджет картини становив 750 тисяч доларів, а глобальні касові збори перевищили 525 мільйонів доларів. Такий результат для незалежної стрічки з невеликим бюджетом одразу привернув до неї увагу кінокритиків і глядачів.
У розмові з Rolling Stone Баркер пояснив, як він бачить статус прокатної версії. «Я думаю, що зараз я досить задоволений монтажем. Є речі, які я б не змінював у відзнятому матеріалі. Але я б сказав, що існує довша версія фільму, яку я точно хотів би випустити», — сказав режисер. За його словами, прокатна версія має вважатися режисерською, адже він «в основному зробив те, що хотів».
«Одержимість» є переосмисленням піджанру хоррору про «мавпячу лапку», у якому бажання обертається проти того, хто його загадав. Персонажка Інде Наварет на ім’я Ніккі починає одержимо прив’язуватися до героя Майкла Джонстона на ім’я Беар після того, як його бажання йде не за планом. Саме Наварет стала головною відкриттям картини, і її ігровий внесок багато обговорювали після прем’єри.
Наварет нещодавно заявила, що «абсолютно відкрита» до участі в продовженні, якщо Баркер вирішить його створити. Вона також розповіла, що, на її думку, Ніккі робить після фінальних титрів. «Думаю, некрасива відповідь, яку іноді важливіше дати, ніж просто відбутися жартами, полягає в тому, що вона починає процес горювання», — сказала акторка. За її словами, коли відбуваються речі, повністю неконтрольовані нами, як втрата близької людини, батька чи самостійності, або досвід, який не був нашою провиною, зрозуміти що-небудь дуже важко. «Вона щойно починає процес горювання», — додала Наварет.
Заяви Баркера і Наварет з’явилися на тлі ширшої дискусії про те, наскільки бачення режисера збігається з очікуваннями глядачів. Користувачі онлайн-спільнот неодноразово згадують екранізації, які, за їхніми словами, не виправдали очікувань через розбіжність із першоджерелом, зокрема «Де живуть дикі речі» і «Де співають раки». Ці дискусії не стосуються безпосередньо заяв творців «Одержимості» і не є їхньою позицією.
Ще один приклад того, як режисерське бачення і публічна пам’ять про фільм можуть розходитися, дає історія «Випускника». Актор Дастін Гоффман, який став відомим завдяки ролі Бена Браддока в класичній комедії-драмі Майка Ніколса 1967 року, в нещодавньому есе для The New Yorker описав зйомки як «жахливий досвід», хоча фільм змінив його життя. За повідомленнями, режисер змусив Кетрін Росс ляснути Гоффмана 27 разів для сцени, яку той «навіть не використав». Ці деталі стосуються іншого фільму і подані лише як контекст для теми взаємин режисера і акторів.
Джерело: nme.com
5
