Оскарівська номінантка Скарлетт Йоганссон призналася, що деякі студійні пропозиції змушують її замислитися, навіщо взагалі створювати такі фільми. В інтерв'ю Los Angeles Times під час промотуру стрічки «Piper Tiger» акторка розповіла, що іноді прямо радить керівникам студій відмовитися від проєкту, який вважає безвідповідальним.
За словами Йоганссон, частина запропонованих їй сценаріїв настільки слабка, що вона дивується самій ідеї їх реалізації. Одну зі своїх реплік вона передала так: «Я не думаю, що вам варто це знімати… Це здається безвідповідальним». Таким чином акторка відкрито критикує підхід частини індустрії, де кіно сприймають як продукт, не зважаючи на його художню цінність.
Йоганссон є однією з найвпізнаваніших зірок сучасного голлівудського кіно. Її студійна робота останніх років тісно пов'язана з кіновсесвітом Marvel, зокрема з фільмом «Чорна вдова», який Йоганссон згадують як один із найвідоміших її проєктів цього періоду. У контексті такого досвіду її критика звучить особливо виразно: вона говорить про стан індустрії, в якій великі студії нерідко обирають сиквели, перезапуски й повторення відомих історій.
Тема перезапусків та ремейків останнім часом також активно обговорюється в інтернеті. У дискусії на Reddit користувачі пропонують назвати погані фільми, які варто переробити з допомогою талановитіших авторів. Серед прикладів, які там згадують як непотрібні ремейки, фігурують «Истота» (The Thing), «Людина-вікерна» (The Wicker Man) та «Бен-Гур». Цю дискусію варто розглядати як відображення ширшої суспільної розмови про те, навіщо переробляти вже відомі картини.
Заява Йоганссон вписується в цей контекст: якщо студії щоразу обирають безпечні проєкти з відомим брендом, частина митців починає сумніватися в тому, чи такі роботи виправдовують витрати й чи приносять користь глядачам. Акторка не називає конкретних студій і проєктів, тож її слова сприймаються радше як загальна позиція, ніж як звинувачення на адресу окремої компанії.
Варто зазначити, що Йоганссон говорила про свій досвід як про частину ширшої практики індустрії, а не як про одиничний випадок. Її коментар привертає увагу саме тому, що його висловлює акторка з статусом Оскарівської номінантки, яка має змогу вибирати проєкти, але водночас отримує й пропозиції, які сама вважає поверховими. Такий контраст між визнанням і внутрішнім незадоволенням робить її позицію помітною на тлі обговорення студійного кіно.
Джерело: variety.com
12
