Фільм «Сукіякі» режисера Дзедзе Такахіси відкриє 39-й Токійський міжнародний кінофестиваль. Картина розповідає про те, як однойменна пісня у 1963 році стала світовим хітом і улюбленим стандартом, який відтворювали іншомовними версіями, що також очолювали чарти.
Стрічка виходить за межі самої пісні і заглиблюється в її історію, зокрема в протестне коріння композиції. Режисер акцентує увагу на тому, що японська поп-культура тієї епохи була значно відкритішою для впливів і експериментів, ніж сьогодні. У розмові про фільм Дзедзе Такахіса наголошує, що культурний простір, який колись був широко відкритим, поступово звужується. За його словами, саме ця тема стала одним із центральних мотивів роботи над картиною.
Тема звуження культурного простору перегукується з ширшою дискусією про вплив сучасних медіаплатформ на творчість. Схожу думку висловлює фронтмен британського арт-рок-гурту HMLTD Генрі Спичальскі в інтерв’ю журналу NME. Його гурт з Південного Лондона щойно випустив третій альбом «Fangs», у якому теми вампірів, соціальних мереж і сліпого підпорядкування алгоритмам переплітаються з експериментами в жанрах від мюзиклу до габбер-техно. Спичальскі пояснює, що вампір у цій історії існує без любові, без сонячного світла і без радості, окрім залежності від споживання, і вважає, що сучасна людина опиняється в тому самому обмеженні.
Спичальскі розповідає, що гурт свідомо прагне уникати комерційних компромісів і експериментувати, навіть якщо це призводить до невдачі. Перед «Fangs» музиканти відклали альбом під назвою «Where Is The Tunnel, This Must Be The Light», над яким працювали протягом року і на який витратили 40 тисяч фунтів із авансу за третій альбом. За словами фронтмена, цей матеріал звучав як традиційна студійна робота і був далекий від того, чим завжди займався HMLTD. Він порівнює отриманий результат із гуртом Neutral Milk Hotel, якого поважає, але не хоче копіювати, і додає: «Я краще спробую і зазнаю невдачі в чомусь новому, ніж доб’юся успіху в тому, що вже зроблено».
Лід-сингл «I Used To Ride In Limousines» Спичальскі називає своєрідним маніфестом. Він пояснює, що в мюзиклах є пісня «I want», у якій герой проектує майбутній успіх, тоді як у HMLTD ця форма перевернута: пісня говорить про втрату его після успіху і про бажання мати власне визначення успіху, не залежне від зовнішніх оцінок. Гурт виступав дебютним альбомом «West of Eden» у 2020 році та концептуальним «The Worm» у 2023-му, обидва вийшли на незалежному лейблі Lucky Number після короткої роботи з Sony Music у ранні роки колективу.
Під час створення «Fangs» музиканти намагалися захиститися від зовнішнього впливу. Спичальскі перейшов на простий телефон, а гурт, до складу якого входять гітаристи Дюк Петерман і Тео Спарк та барабанщик Андрей Мартинчик, місяць провів у старому готичному будинку у французькій сільській місцевості, оточеному виноградниками. На початку цього періоду Спичальскі втратив голос і натомість багато читав, зокрема книжки, що вплинули на світ альбому: «Revolutionary Demonology» італійського окультного філософського колективу Gruppo di Nun і праці Юліуса Еволи, мислителя початку ХХ століття.
4
