Повномасштабне вторгнення Росії змусило українських девелоперів вітроенергетики переорієнтуватися зі сходу та півдня країни на західні регіони, зокрема на Карпати. Це призвело до суперечливого будівництва вітроелектростанцій (ВЕС) у високогір'ї, що супроводжується екологічними порушеннями та протестами громадськості. За даними Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА), 2025 рік став періодом активного відновлення галузі: було побудовано 324,4 МВт нових потужностей, тоді як у 2023 році цей показник становив 146,3 МВт, а у 2024 році — лише 20 МВт.

Загальна встановлена потужність вітроенергетики України на сьогодні складає 2,2 ГВт, з яких 1,3 ГВт знаходяться на тимчасово окупованих територіях, переважно в Херсонській та Запорізькій областях. Як повідомив президент УВЕА Андрій Конеченков, фізичні втрати галузі під час війни становлять менше одного відсотка — пошкоджено або зруйновано лише 14 вітротурбін. Попри бойові дії, будівництво ВЕС в Одеській та Миколаївській областях триває, однак багато інвесторів переорієнтовуються на західні регіони, які тепер посідають перше місце за кількістю нових проєктів.

Серед компаній, що активно працюють на заході, — французька EuroCape, норвезька Emergy, а також українські «ОККО» та «Еко-Оптіма». Остання зводить свою п'яту вітростанцію потужністю 100 МВт. Турецька Atlas Global Energy минулого року ввела в експлуатацію 63 МВт на Прикарпатті, а норвезька Emergy планує проєкт на 300 МВт у Львівській області. Одним із найбільш суперечливих проєктів стало будівництво ВЕС на полонині Руна в Закарпатті, яке здійснює компанія «Вітряні парки України», що релокувала свій завод з Краматорська під Ужгород.

Екоактивісти звернули увагу на оприлюднений проєкт змін до схеми планування Закарпатської області, де значне місце відведено розвитку вітроенергетики у високогір'ї. Уряд та Міноборони визначили сім локацій «важливого суспільного інтересу» для зведення ВЕС на висоті від 800 метрів. Крім того, місцеві громади, зокрема Міжгірська, Нижньоворітська, Ставненська, Тересвянська, Богданська та Дубівська, ініціювали створення ще десяти потенційних об'єктів. Закарпатська ОВА зазначила, що схема планування ще не затверджена і перебуває в розробці.

Будівництво на полонині Руна розпочалося навесні 2025 року без обов'язкової оцінки впливу на довкілля. Державна інспекція архітектури та містобудування визнала, що дозвільні документи на зведення фундаментів були видані з порушенням норм законодавства. У лютому Мінекономіки, посилаючись на дефіцит генерації, погодило будівництво, попри протести громадськості. Українська природоохоронна група заявила, що міністр «дозволив знищення полонини Руна», проігнорувавши сотні звернень громадян, позицію парламентських комітетів та експертів.

Компанія «Вітряні парки України» планує встановити у високогір'ї понад 330 вітряків загальною потужністю понад 1,73 ГВт. За даними YouControl, кінцевим бенефіціаром компанії є Едуард Мкртчан, а сама фірма входить до групи впливу братів Мкртчан та пов'язана з групою Максима Єфімова, колишнього нардепа від забороненої партії ОПЗЖ. Єфімов, який склав мандат у грудні 2023 року, є співвласником індустріального парку «Френдлі Вінд Технолоджі», що є складовою енергетичної стратегії Закарпаття.

Екологи наголошують, що забудова карпатських полонин створює небезпечний прецедент для інших регіонів. Ветеран та біолог Андрій Тупіков ініціював петицію із закликом захистити високогір'я Карпат, яка за шість днів набрала необхідну кількість голосів. Громадськість вимагає перегляду рішень щодо будівництва ВЕС та дотримання екологічних норм, аби уникнути непоправної шкоди унікальним екосистемам.