Двопартійна група американських сенаторів підготувала законопроєкт S.5025, який може змінити підхід до санкцій проти Росії. Документ, названий Законом Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії, передбачає обов'язкові обмеження для всіх російських компаній, що експортують викопне паливо, а також створення механізму цільових мит для країн, які купують російські нафту й газ.

Аналіз цього законопроєкту підготували нобелівський лауреат з економіки Саймон Джонсон і колишній радник президента України з економічних питань Олег Устенко. Їхній матеріал використовують у Сенаті й Конгресі США як головний аналітичний документ для ухвалення рішення щодо нових санкцій. Автори нагадують, що президент США Дональд Трамп давно стверджує, ніби може легко завершити війну, яка почалася з повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, однак його попередні спроби втрутитися не були вирішальними.

Попередні санкції, визнають аналітики, мали лише частковий ефект. Москва та її міжнародні партнери створили «тіньовий флот» із танкерів із незрозумілим власником, а також використовують перевантаження нафти через порти на Близькому Сході. Попри назву, цей флот не прихований: Росія відкрито демонструє, що може обходити західні обмеження, і розраховує на відсутність серйозних правових контрзаходів із боку США.

Новий законопроєкт складається з трьох ключових частин. Перша передбачає обов'язкові санкції проти російських енергетичних компаній, фінансових структур і самих енергетичних проєктів. Друга спрямована проти «тіньового флоту»: будь-хто, хто матиме справу з цими танкерами, опиниться під загрозою американських санкцій. Третя дає змогу запровадити цільові тарифи для країн, які найбільш грубо порушують санкції та продовжують купувати російські енергоносії.

За оцінкою Джонсона й Устенка, такий підхід зупинить більшість потенційних покупців. Деякі країни можуть зберегти закупівлі, але лише за умови великих знижок. Крім того, США залишать за собою право коригувати санкції, якщо виникнуть непередбачені наслідки.

Автори наголошують, що законопроєкт навряд чи змінить світові ціни на нафту, оскільки вони залежать від глобального попиту та пропозиції. Проте Росія втрачатиме на кожному барелі. Видобуток у Західному Сибіру коштує близько 15 доларів за барель, а Кремль гостро потребує іноземної валюти, тому фізичні обсяги експорту, ймовірно, залишаться приблизно такими самими. Натомість ціна, за якою Росія зможе продавати нафту, може істотно впасти.

Скорочення доходів обмежить можливості Росії імпортувати електроніку та комплектуючі для ракет, дронів і військової техніки. Це, своєю чергою, ускладнить ведення війни проти України. Водночас санкції посилять тиск на російську економіку, яка вже понад чотири роки працює в умовах воєнного стану. Висока інфляція та процентні ставки підривають її основи, а новий удар по головному джерелу іноземної валюти може посилити невдоволення як серед звичайних росіян, так і серед еліт.

На думку аналітиків, якщо Трамп справді хоче завершити війну через переговори, йому потрібні важелі впливу на Володимира Путіна. Запропонований законопроєкт може стати саме таким важелем. Припинення повномасштабного вторгнення, додають вони, сприяло б глобальній економічній стабільності, зниженню цін на енергоносії та вартості життя, зменшенню інфляційного тиску і поверненню України до ролі одного з головних світових постачальників продовольства.