Міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар натякнув, що за окупацією Чехословаччини у 1968 році стояли українці. За інформацією видання Dennik N, яке цитує «Європейська правда», міністр заявив, що перший полк Радянського Союзу, який прибув до Словаччини, був українським, а «Брежнєв був українцем». Заява прозвучала на тлі дискусій про історичну пам’ять і відносини Словаччини з Росією, а її текст поширили українські медіа, зокрема «Українська правда» та Hromadske.
Реакція опозиції не забарилася. Міхал Шимечка з партії «Прогресивна Словаччина» відповів на слова міністра коротко: «Ви ж не серйозно». Він нагадав, що СРСР був тюрмою народів, зокрема й українського, і що рішення про вторгнення до Чехословаччини ухвалило Політбюро, яке засідало в Москві. Таким чином опонент не погодився з тим, що національна належність окремих радянських керівників чи військових могла визначати відповідальність за окупацію. Його позиція зводиться до того, що відповідальність лягає на центральне керівництво Радянського Союзу, а не на окремі національності.
Бланар також коментував переговори уряду щодо створення міжурядової комісії між Словаччиною та Росією, які відбулися 17 листопада. За його словами, на засіданні не було жодної символіки. Він пояснив, що зустріч провели у робочий день, водночас 17 листопада є державним святом і Днем студентства. Міністр наголосив, що дата важлива для Словаччини: саме цього дня у 1939 році нацистська Німеччина після похорону чеського студента Яна Оплетала закрила всі вищі навчальні заклади. Таким чином, за словами Бланара, обрана дата мала радше історичний контекст, ніж політичну символіку.
Історичний фон питання пов’язаний із серпнем 1968 року, коли війська Варшавського договору увійшли до Чехословаччини, припинивши реформи Празької весни. Відтоді тема участі різних радянських військових частин і керівників періодично повертається в публічні дебати в країнах регіону. Заява міністра Словаччини стала одним із прикладів того, як історичні сюжети залишаються чутливими в сучасній політиці, особливо коли йдеться про відносини з Росією та оцінку спадщини комуністичного періоду.
Заява Бланара викликала широкий інтерес у словацькому та українському інформаційному просторі, про що свідчить зростання запитів до його імені. Подробиці висловлювань подано за матеріалами, які цитують місцеві та українські медіа. Подальші офіційні коментарі уряду Словаччини з цього питання в доступних джерелах не наведено.
5



