Нова українська банкнота 2 000 гривень виглядає як предмет, який захочеться розглядати до того, як витрачати. З 4 вересня 2026 року вона стане звичайним платіжним засобом, але Національний банк оформив її як візуальну історію про Василя Стуса, шістдесятників і українську державну графіку.

Головний образ — портрет Стуса на лицьовому боці. Поет, правозахисник і політв’язень радянського режиму стане обличчям найвищого номіналу гривні. На зворотному боці розміщено будівлю філологічного факультету Донецького національного університету — місце, де Стус навчався і з яким пов’язана його молодість.

Але дизайн не зводиться до портрета і будівлі. НБУ використав мотиви мозаїк Алли Горської. Серед них — боривітер, птах із маріупольського панно, який у трактуванні регулятора став метафорою шістдесятників: здатності триматися проти сильного потоку.

На банкноті також є рядок із поезії Стуса, написаної в ув’язненні. Він виконаний шрифтом, створеним за мотивами графіки Георгія Нарбута — художника, що формував державний стиль Української Народної Республіки й працював над ранніми українськими гривнями та шагами. В одному дизайні таким чином зустрічаються УНР, дисидентський рух і сучасна валюта.

Навіть дата появи банкноти працює як частина історії. 4 вересня 1965 року Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою виступив під час прем’єри «Тіней забутих предків» у київському кінотеатрі «Україна» проти репресій української інтелігенції. 4 вересня 1985 року Стус помер у таборі особливого режиму.

За зовнішньою історією стоїть цілком практична причина. НБУ вводить 2 000 гривень тому, що за сім років після появи банкноти 1 000 гривень середня зарплата в Україні, за оцінкою регулятора, зросла втричі, а рівень цін — удвічі. Для великих сум потрібно дедалі більше тисячних купюр.

Готівки теж стало більше: від майже 390 млрд гривень у 2019 році до понад 970 млрд на 1 липня 2026-го. Понад 55% цієї суми вже припадає на банкноти номіналом 1 000 гривень. НБУ вважає, що нова купюра зменшить кількість паперових грошей, які потрібно друкувати, перевозити, перераховувати й зберігати для тих самих сум.

Це не суперечить безготівковій звичці. Регулятор каже, що 96 зі 100 карткових операцій є безготівковими. Просто війна нагадала, що фізичні гроші мають окрему цінність під час перебоїв зі зв’язком або електрикою. Тому новий номінал — не крок назад до «готівкової країни», а спроба зробити резервний канал дешевшим.

З 4 вересня банкнота увійде в обіг, і банки зможуть приймати та видавати її після надходження до кас. Інші номінали залишаються чинними. Нова купюра не потребує обміну старих грошей і просто з’являтиметься поруч із ними.

Фізично банкнота буде більшою за більшість звичних купюр — 75 на 166 мм — і матиме синій основний колір. НБУ заявив про понад 20 захисних елементів. Найефектніший — синьо-жовта стрічка Anima Colour: при нахилі тризуб змінюється на знак гривні. Ще один елемент, SPARK, створює рухомі переходи від пурпурного до золотисто-зеленого.

Для грошей це незвично емоційний дизайн. Найбільший номінал часто сприймають як символ суто фінансової ваги, але тут НБУ зробив навпаки: поставив на нього людину, яка жила без матеріального достатку й заплатила життям за право не відмовлятися від переконань. Саме тому двотисячна банкнота може стати не лише новою купюрою, а й одним із найпомітніших масових зображень Стуса в сучасній Україні.

Зоряна Іващенко

Автор

Репортерка

Зоряна Іващенко працює з темами суспільства, політики, економіки та щоденних новин. У редакції Медіа 5 відповідає за перевірку фактів, контекст і зрозуміле пояснення подій для читачів.