Колишній директор зі справ Європи та Євразії в Раді національної безпеки США, дипломат Метью Брайза заявив, що президент Росії Володимир Путін може погодитися на переговори щодо завершення війни проти України не через зміну власних переконань, а під тиском сукупності факторів, які дедалі більше послаблюють Росію. В інтерв'ю ведучому програми «Студія Захід» Антону Борковському на телеканалі Еспресо та Slawa.TV він наголосив, що успішні удари України по стратегічній інфраструктурі, паливна криза, ізоляція окупованого Криму та зростання невдоволення всередині країни поступово формують для Кремля нову реальність.

«Ми не знаємо, коли Путін усвідомить, що Росія не може виграти цю війну. Це рішення залежить лише від нього. Він досі вважає, що має якусь історичну чи навіть божественну місію знищити Україну як державу», — зазначив дипломат. Водночас Брайза підкреслив, що ситуацію змінює не один окремий фактор, а їхня сукупність. Насамперед йдеться про удари Сил оборони України по російських нафтопереробних заводах, паливній інфраструктурі та логістичних маршрутах.

«Далекобійні удари вже створюють серйозний дефіцит пального в Росії, а особливо в окупованому Криму. Ми бачимо довгі черги на заправках, гостру нестачу пального й навіть випадки, коли через конфлікти в чергах люди застосовували зброю. Це свідчить про зростання напруги в суспільстві», — пояснив він. Окремо аналітик звернув увагу на атаки по російських танкерах в Азовському морі та ударах по Керченському мосту. На його думку, такі дії поступово ускладнюють постачання на окупований півострів і можуть фактично ізолювати Крим від основної території Росії.

Брайза також нагадав, що російська історія вже неодноразово демонструвала: затяжні й невдалі війни завершувалися серйозними внутрішніми потрясіннями. Саме тому, переконаний дипломат, Путін не може ігнорувати ризики зростання суспільного невдоволення. Крім того, за його словами, дедалі критичнішими стають настрої всередині російських еліт. Він згадав публікації про те, що навіть впливові бізнесмени дедалі частіше визнають неможливість перемоги Росії у війні.

«Путін чує своїх радників, бачить настрої в суспільстві та знає, що війна дедалі дорожче обходиться Росії. Саме поєднання всіх цих факторів може змусити його якомога швидше сісти за стіл переговорів», — підсумував Метью Брайза. Він додав, що жоден зовнішній тиск не буде ефективним, поки сам Путін не визнає, що Росія не здатна досягти своїх цілей у війні. Рішення про переговори, на думку аналітика, залишається виключно в руках російського лідера.

Тим часом соціологи зафіксували падіння підтримки серед населення кремлівського диктатора Володимира Путіна до 66%. Це максимальне зниження рейтингу схвалення його роботи від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Експерти пов'язують це з економічними труднощами, втратами на фронті та зростанням цін на пальне, що безпосередньо впливає на повсякденне життя росіян. За даними опитувань, невдоволення війною зростає навіть серед тих верств населення, які раніше підтримували так звану «спеціальну військову операцію».

Аналітики зазначають, що паливна криза в Росії, спричинена українськими ударами по нафтопереробних заводах, стала одним із ключових чинників, що підривають стабільність режиму. Черги на автозаправках, зростання цін на бензин і дизельне пальне, а також перебої з постачанням пального в регіони викликають роздратування серед населення. Особливо гостро це відчувається в окупованому Криму, де логістичні маршрути через Керченський міст та Азовське море стають дедалі вразливішими.

Брайза також наголосив, що міжнародна спільнота має продовжувати підтримувати Україну, зокрема постачанням зброї та посиленням санкцій проти Росії. На його думку, лише комплексний тиск — військовий, економічний та дипломатичний — здатен створити умови, за яких Путін буде змушений переглянути свої плани. Водночас дипломат застеріг від надмірного оптимізму, зазначивши, що російський лідер може затягувати процес ухвалення рішень, сподіваючись на зміну міжнародної ситуації.