У Польщі різко зросла кількість злочинів на ґрунті ненависті, спрямованих проти українців. За даними польської поліції, лише за перші шість місяців 2025 року було зареєстровано 180 повідомлень про мову ворожнечі та напади, що майже на 35% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє видання Rzeczpospolita з посиланням на дані Головної комендатури поліції.
Для порівняння, за весь 2024 рік українці подали 267 заяв про подібні злочини, а у 2025 році — 275. Якщо нинішня динаміка збережеться, до кінця року кількість інцидентів може сягнути близько 360 випадків. Водночас видання зазначає, що йдеться саме про подані заяви, а не про підтверджені злочини, тому реальні цифри можуть бути ще вищими.
Соціолог і президент Інституту громадських справ Яцек Кухарчик наголошує, що статистика не відображає всієї правди, оскільки частина постраждалих боїться звертатися до поліції. За його словами, «токсична атмосфера» довкола українців у політичній риториці та інтернеті переноситься в реальне життя. «Маємо ефект дозволеності. Не треба вже соромитися, а дехто навіть вважає напади на українців приводом для гордості», — зазначив він. Кухарчик також додав, що накопичену лють активно підсилюють російські тролі.
Приводом для нової хвилі обговорень стала низка резонансних інцидентів, які сталися в Польщі за останні тижні. Зокрема, 4 липня на острові Слодова у Вроцлаві група з близько десяти місцевих однолітків жорстоко побила 19-річного українця Володимира. Хлопець розмовляв телефоном з батьками українською мовою, коли до нього підійшов один із нападників і почав вимагати віддати електронну сигарету. Після відмови хлопця повалили на землю й били ногами. Володимир отримав перелом носа, травму хребта та численні забої. Нападники, тікаючи від поліції, сміялися, що «побили українця».
12 липня в місті Бельсько-Бяла в міському автобусі чоловік агресивно ображав трьох громадянок України, серед яких дві 11-річні дівчинки, погрожував їм і торкався однієї з потерпілих. Інцидент зняли на відео. Водій автобуса, почувши крики, попросив агресора вийти на найближчій зупинці. Пізніше з'ясувалося, що кривдник сам був водієм цього ж перевізника. Його звільнили з роботи, а 14 липня офіційно обвинуватили за публічну образу за національною ознакою та порушення тілесної недоторканності. Йому загрожує до трьох років ув'язнення.
Ще раніше, у травні, на Свентокшиському мосту у Варшаві п'ятеро підлітків напали на трьох українських хлопців і польську дівчину, яка йшла з ними. 16-річний Артем отримав перелом черепа. Ці випадки викликали гостру дискусію серед польських політиків, які обмінялися взаємними звинуваченнями. Очільник МВС Марцін Кервінський заявив, що «Качинський, Браун чи Чарнек роблять багато, щоб брунатна хвиля розлилася по Польщі», і пообіцяв нульову толерантність до агресії. Міністерка освіти Барбара Новацька закликала тих самих політиків «зібрати похмурі плоди своєї цькувальної кампанії проти біженців». Натомість речник партії «Право і справедливість» Рафал Боченек звинуватив у «бруталізації суспільного життя» саму владу.
Кримінолог, професор Брунон Голист зазначає, що через велику кількість українців у Польщі стають помітнішими й поодинокі негативні епізоди за їхньою участю, що впливає на сприйняття всієї громади. Дослідники зі Спілки українців Польщі у своєму моніторингу мови ненависті за 2024–2025 роки дійшли висновку, що зростання агресії має хвильовий характер і чітко пов'язане з політичними подіями. Серед тригерів минулих років — річниця Волинської трагедії 2013 року, прем'єра фільму «Волинь» 2016-го, а торік роль каталізатора відіграла президентська кампанія. Цього року напруження знову підживила суперечка навколо Волині, зокрема рішення президента України Володимира Зеленського назвати один із батальйонів іменем «Героїв УПА», через що президент Польщі Кароль Навроцький забрав у нього орден Білого Орла.
Експерти попереджають, що якщо тенденція збережеться, кількість злочинів на ґрунті ненависті може продовжити зростати, особливо в переддень виборчих кампаній. Польська влада заявляє про нульову толерантність до агресії, однак соціологи наголошують, що для зміни ситуації необхідна системна робота з подолання стереотипів та зменшення впливу дезінформації.
