У Росії поглиблюється криза в аграрному секторі, спричинена дефіцитом дизельного пального, скороченням державної підтримки та ускладненням експорту зерна. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України. За її даними, ці фактори вже негативно впливають на перебіг жнив, а пріоритетне забезпечення армії пальним лише посилює проблеми фермерів.

Як зазначають у СЗР, російська влада скоротила програми пільгового кредитування сільського господарства саме тоді, коли значна частина аграрних підприємств працює на межі збитковості. Замість фінансової підтримки фермери отримали скорочення державного фінансування, попри очікування Кремля щодо високих показників урожаю.

Особливо гострою є нестача дизельного пального. На внутрішньому ринку Росії дефіцит пального вже сягає близько 20% від потреби. Причиною називають пошкодження майже десяти найбільших нафтопереробних заводів. Якщо раніше нестача стосувалася переважно високооктанового бензину, то тепер дефіцит охопив і дизельне пальне, яке критично важливе для сільськогосподарської техніки. Кремль уже заборонив експорт дизеля до кінця липня, і, з огляду на перебіг жнив, цю заборону можуть продовжити. Найгостріше нестачу відчувають в Іркутській області та Алтайському краї, а також скаржаться аграрії Ростовської області, Краснодарського краю, Поволжя та Ставропілля. Особливо складною ситуація є для невеликих господарств, які не мають змоги закуповувати пальне про запас чи зберігати великі обсяги.

Додатковий тиск на аграрний сектор створюють труднощі з експортом зерна. У СЗР зазначають, що удари по логістичній інфраструктурі в Азовському морі суттєво ускладнили маршрут, яким проходить близько чверті російського зернового експорту. Унаслідок цього аналітики вже переглянули прогноз експорту, скоротивши його приблизно на 20%. Водночас ціни на зернові продовжують знижуватися: лише за останній тиждень пшениця подешевшала на 2,8%, ячмінь — на 6,5%, а порівняно з аналогічним періодом минулого року вартість зерна зменшилася на 12,6%.

Російська влада намагається компенсувати проблеми з морською логістикою переведенням вантажів на залізницю, однак така схема не здатна швидко замінити морські перевезення та лише збільшує витрати. Не дали результату й спроби закупити дизельне пальне за кордоном: Білорусь і Казахстан не мають необхідних вільних обсягів, а три найбільші державні нафтопереробні компанії Індії повідомили про відсутність надлишків для експорту. Як підсумовують у СЗР, Росія опинилася в ситуації, коли експортує до Індії нафту, але не може отримати у відповідь навіть необхідні обсяги готового дизельного пального.

Остаточний розподіл паливних ресурсів визначають потреби російської армії. За оцінкою розвідки, військові вже споживають на 3–5% більше пального, ніж планувалося, і цей показник продовжує зростати. «За будь-якого дефіциту військові отримають пальне першими. Аграріям дістанеться те, що залишиться. Якщо взагалі щось залишиться», — наголосили у СЗР.

Нагадаємо, що протягом останніх місяців українські дрони вивели з ладу до 40% нафтопереробних потужностей РФ. Унаслідок цього дефіцит пального торкнувся близько 50 мільйонів росіян. Удари по НПЗ впливають не лише на заправки, а й на економіку Росії в цілому. Голова Центрального банку РФ Ельвіра Набіулліна визнала, що паливна криза вже поширюється на вартість товарів та послуг. Навіть російський диктатор Володимир Путін визнав труднощі із забезпеченням пальним, однак запевнив, що ситуація нібито не є критичною.