Мія Леттер, яка звинуватила коміка Расела Бренда у зґвалтуванні, відмовилася від права на анонімність і публічно розповіла про свою історію в інтерв’ю газеті Sunday Times. За її словами, Бренд зґвалтував її оральним способом у 2006 році, коли їй було 16 років. Це твердження з’явилося після того, як у листопаді 2026 року Бренда засудили до 10 років і шести місяців ув’язнення.
Суд визнав Бренда винним у одному зґвалтуванні та трьох випадках сексуального насильства щодо чотирьох жінок. Водночас його виправдали за двома іншими звинуваченнями у зґвалтуванні та однією спробою непристойного посягання. Після вироку шість інших жінок заявили про сексуальні домагання з боку Бренда, а лондонська поліція розслідує ще два заяви про зґвалтування. Таким чином, публічна історія навколо коміка стосується не лише вироку, а й низки нових заяв, які з’явилися після нього.
Злочини Бренда стали відомими широкій публіці після перших звинувачень у 2023 році. Того ж року телеканал Channel 4 вилучив зі стримінгу програми, пов’язані з коміком, що стало одним із перших помітних наслідків для його колишніх проєктів на телебаченні. Саме тоді колеги і партнери Бренда почали переглядати свою причетність до його робіт.
Одним із них був Ноел Філдінг. Він і Бренд працювали разом у 2000-х роках на телебаченні, радіо та в живих комедійних шоу. Філдінг опублікував заяву, в якій дистанціювався від Бренда, і зазначив, що не знав про його злочини. Жодних звинувачень у неправомірній поведінці чи обізнаності щодо злочинів проти Філдінга не висували.
Водночас у мережі знову з’явився фрагмент шоу The Big Fat Quiz 2007 року, де Філдінг жартував про зґвалтування, і цей жарт зазнав критики. Ліли Ален зізналася, що тоді сміялася з подібних жартів, а тепер відчуває дискомфорт від того, що бачить. Джонатан Росс заявив, що був жахнутий звинуваченнями щодо Бренда і Девіда Волліамса. Він також пошкодував про жарт, який зробив на церемонії British Comedy Awards у 2004 році про Волліамса. Сам Волліамс заперечує звинувачення проти нього.
Історія показує, як довго публічні жарти та колегіальні зв’язки в британській комедійній індустрії лишалися поза увагою, поки питання сексуального насильства не набуло ширшого резонансу. Заяви Леттер і нових жінок стали частиною цього переосмислення, і багато людей у галузі тепер обговорюють, що саме вони тоді сприймали як норму.
Для людей, які постраждали від сексуального насильства, у матеріалі наведено контакти служб підтримки: Rape Crisis (Велика Британія) та RAINN (США).
Джерело: deadline.com
40



