Генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів телефонну розмову з прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском після того, як 30 липня на польській території впала російська ракета. У розмові, що відбулася того ж дня, Рютте наголосив, що цей інцидент є «ще одним безрозсудним вчинком Росії» та підкреслив, що НАТО повністю солідарне з Польщею. Він запевнив, що Альянс продовжуватиме посилювати готовність до захисту від будь-якої загрози.

Ракета впала в Люблінському воєводстві на сході Польщі, поблизу кордону з Україною. За попередніми даними польських служб, жертв та значних руйнувань вдалося уникнути, однак інцидент викликав серйозне занепокоєння у Варшаві та серед союзників. Польські військові та екстрені служби негайно розпочали розслідування обставин падіння ракети, а також перевірку систем протиповітряної оборони.

Рютте заявив, що НАТО уважно стежить за ситуацією та підтримує Польщу в цей складний час. Він також нагадав, що захист кожної п'яді території Альянсу є непорушним зобов'язанням. Натомість Туск подякував союзникам за швидку реакцію та підкреслив, що Польща не залишиться наодинці перед обличчям російської агресії. Прем'єр-міністр також повідомив, що Польща звернеться до НАТО з проханням про додаткові заходи безпеки, зокрема посилення патрулювання повітряного простору.

Реакція на інцидент надійшла не лише з Брюсселя, а й з інших країн-членів Альянсу. Зокрема, в уряді Чехії на чолі з Андреєм Бабішем висловили солідарність з Польщею. Чеські посадовці назвали падіння ракети неприйнятним актом російської безвідповідальності та закликали до посилення санкцій проти Москви. Водночас чеська опозиція зайняла жорсткішу позицію, розкритикувавши уряд за, на їхню думку, недостатньо рішучу відповідь на загрозу.

Цей інцидент став черговим нагадуванням про небезпеку, яку становлять російські ракетні обстріли для країн, що межують з Україною. Раніше подібні випадки вже траплялися: у листопаді 2022 року ракета впала на території Польщі в Пшеводуві, що призвело до загибелі двох осіб. Тоді НАТО також скликало екстрені консультації, але після розслідування дійшло висновку, що ракета, ймовірно, належала українській ППО. Нинішній випадок, однак, має інший контекст: російська ракета, що впала під Любліном, була випущена з території Росії або Білорусі, що підтверджує агресивний характер дій Кремля.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також обговорив інцидент зі своїм румунським колегою. За даними української сторони, Сибіга наголосив на необхідності координованої відповіді на російські повітряні загрози, що зачіпають безпеку всього регіону. Румунія, яка також межує з Україною та є членом НАТО, підтвердила готовність брати участь у спільних заходах із посилення східного флангу Альянсу.

Експерти зазначають, що падіння російської ракети на територію НАТО — не лише військовий інцидент, а й серйозний політичний сигнал. Воно свідчить про те, що Росія не зважає на міжнародні норми та може навмисно або через недбалість порушувати повітряний простір країн Альянсу. У відповідь НАТО, ймовірно, посилить систему протиповітряної оборони на сході, зокрема розгорне додаткові батареї Patriot та посилить авіаційне патрулювання. Польща вже оголосила про намір збільшити витрати на оборону до 5% ВВП у найближчі роки.

На момент публікації офіційного коментаря від Кремля не надійшло. Російські державні ЗМІ традиційно або ігнорують такі інциденти, або звинувачують Україну та НАТО в провокаціях. Міжнародна спільнота, своєю чергою, закликає до стримування Росії та посилення підтримки України, адже саме українські сили ППО щодня захищають небо над регіоном, що безпосередньо впливає на безпеку сусідніх країн.