Російські війська змінили підхід до ударів по території України: за останні місяці вони атакували майже 250 автозаправних станцій. За даними моніторингових організацій, щонайменше 246 таких ударів зафіксовано від початку квітня. Експерти вважають, що головна мета — залякування цивільного населення, а не порушення постачання пального для армії.

Американське видання The New York Times повідомляє, що якщо раніше основними цілями росіян були об'єкти енергетичної інфраструктури, то тепер під атаки дедалі частіше потрапляють цивільні АЗС, якими щодня користуються тисячі українців. Після серії ударів багато водіїв намагаються проводити на заправках якомога менше часу, оскільки ці об'єкти перестали сприйматися як безпечні.

За даними організації Armed Conflict Location & Event Data (ACLED), з початку квітня зафіксовано не менше 246 ударів по автозаправних станціях. Найінтенсивнішою була остання хвиля: 194 атаки припали на період з початку червня до 27 липня. Найчастіше під удари потрапляли АЗС у прифронтових регіонах, проте атаки фіксувалися й в областях, віддалених від лінії бойових дій.

Українська влада та аналітики пов'язують зміну характеру російських атак з українською кампанією з ураження російських нафтопереробних заводів. Київ неодноразово наголошував, що удари по НПЗ спрямовані на скорочення доходів, які Росія використовує для фінансування війни. Своєю чергою російська сторона стверджує, що атаки на українські АЗС нібито мають на меті «підрив транспортної логістики» Сил оборони України.

Радник президента України з питань технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов, відомий як Флеш, вважає, що подібні удари не мають істотного впливу на забезпечення армії паливом. «Єдина мета цих атак – залякати громадянське населення», – сказав він.

За інформацією The New York Times, Міністерство оборони Росії почало регулярно включати удари по українських АЗС у щоденні зведення та публікувати відео атак, заявляючи, що такі об'єкти нібито використовуються українськими військовими. Це вказує на те, що кампанія має й пропагандистську складову.

Крім того, водії бензовозів дедалі частіше відмовляються працювати на найнебезпечніших маршрутах, що створює додаткові виклики для цивільного паливного ринку. Психологічний тиск відчувають і звичайні водії, які змушені коригувати звички через постійну загрозу обстрілів.

Попри масштаб кампанії, удари не призвели до порушення паливного забезпечення України, хоча й завдали значного психологічного ефекту. Це відрізняється від наслідків українських атак по російських нафтопереробних заводах, які, за оцінками, суттєво вплинули на паливну галузь Росії.

Одним із найтрагічніших епізодів цієї серії став удар по АЗС у Широківській громаді під Кривим Рогом. Дрон-камікадзе типу Shahed влучив у заправку, внаслідок чого загинули троє людей, зокрема дитина. Цей випадок демонструє, якою є ціна атак по цивільній паливній інфраструктурі.