Угорщина офіційно засудила масовану атаку Росії на Україну, а також інцидент із крилатою ракетою Х-101, яка порушила повітряний простір Польщі. Про це повідомило видання «Європейська правда» з посиланням на заяву угорської сторони. Ця заява прозвучала на тлі зростаючої напруги в регіоні через нічний обстріл західних областей України, під час якого один зі снарядів відхилився від курсу та увійшов на територію сусідньої країни-члена НАТО.
Інцидент стався вночі 30 липня 2026 року. Російська крилата ракета Х-101 випущена в рамках масованої атаки на західні регіони України, пролетіла над територією Польщі та впала в Люблінському воєводстві поблизу села Тарнава-Колонія. Як повідомили місцеві жителі, після вибуху в полі утворилася велика вирва. Оперативне командування Збройних сил Польщі підтвердило порушення повітряного простору, після чого на сході країни було оголошено повітряну тривогу. Виконувач обов'язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга підтвердив, що саме ракета Х-101 залетіла на територію Польщі.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск екстрено скликав координаційну групу для аналізу ситуації. Коментуючи подію, він зазначив, що немає підстав вважати, ніби Польща була прямою ціллю ракетної атаки, однак наголосив на необхідності посилення оборони. Туск також висловив думку, що польська система протиповітряної оборони могла б збити ракету, але пояснив, чому цього не сталося. Він прямо пов'язав безпеку Польщі зі спроможністю українських військових ефективно діяти в повітрі, додавши, що за наявності у Києва більшої кількості засобів ППО така ракета, можливо, не була б запущена в бік Польщі.
Туск також зробив важливу заяву про загальний перебіг війни. Після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, яка відбулася 29 липня в Польщі, він попередив, що наступні 100 днів можуть визначити результат російсько-української війни. За оцінкою польського прем'єра, наразі шанси сторін оцінюються як 50 на 50. Він публічно пообіцяв, що Варшава зробить усе можливе, щоб Україна не програла, і закликав союзників посилити підтримку Києва.
Експерти розцінюють інцидент як чергову провокацію Росії з метою тестування реакції НАТО. Кандидат політичних наук Станіслав Желіховський у коментарі зазначив, що це вже не перший випадок порушення повітряного простору країн-членів ЄС і НАТО, нагадавши про збиття дронів у Румунії. На його думку, такі дії зобов'язують Польщу та Альянс дбати про власну безпеку, а найефективнішим кроком є поглиблення партнерства з Україною. Він також позитивно оцінив нещодавні переговори Зеленського з Туском, вважаючи, що вони свідчать про готовність Варшави до нових контактів та можуть змінити риторику щодо Києва в польському суспільстві та політикумі.
Заява Угорщини, яка традиційно займає обережну позицію щодо конфлікту, стала важливим дипломатичним сигналом. Вона демонструє, що навіть країни, які раніше утримувалися від різких засуджень, не можуть ігнорувати порушення повітряного простору держав-членів Альянсу. Попередні випадки, зокрема заліт ракет у 2022 та 2023 роках, призводили до посилення заходів безпеки на східному фланзі НАТО. Поточна ситуація може пришвидшити ухвалення рішень щодо розгортання додаткових систем ППО та передачі Україні сучасних засобів протиповітряної оборони.
