Спортивна комедія Stick, що вийшла на Apple TV, залишається одним із найнедооціненіших серіалів сезону. Головний герой — колишній професійний гольфіст Прайс Кегілл, якого грає Оуен Вілсон. Його кар'єра зруйнувалася після емоційного зриву, і тепер він намагається знайти сенс у житті через чужі амбіції.
Прайс вирішує зробити ставку на Санті Вілера — 17-річного гольфіста з нестабільною поведінкою, якого виконує Пітер Дейгер. Хлопець має талант, але його характер і страхи роблять його схожим на справжнього підлітка, а не на стереотипного вундеркінда. Їхні стосунки будуються на помилках, непорозуміннях і спробах порозумітися, що й створює комедійну напругу.
Серіал не вимагає від глядача знання гольфу. Спорт тут радше тло, яке надає історії форми, тоді як увага зосереджена на персонажах. Прайс — не ідеальний наставник: він егоїстичний, імпульсивний і часом переконливий саме тому, що продає мрію, яка потрібна йому самому. Це робить його живим і таким, якому не хочеться довіряти беззастережно.
Додаткову глибину створює акторський ансамбль. Міттс у виконанні Марка Марона додає історії похмурої відданості, а Елена, яку грає Тревіньо, врівноважує Прайса своєю теплотою і тверезим поглядом на чоловіків із великими планами. Персонажі Зеро та Ембер-Лінн розширюють світ Санті й минуле Прайса, не перетворюючи його на розмиту сумну хмару.
Тімоті Оліфант привносить у серіал енергію суперництва, перетворюючи гольф на клубок старих образ і дорослих чоловіків, які поводяться як підлітки. Це виглядає кумедно й трохи незручно, але саме такі моменти тримають увагу.
Stick — це тепла, колюча й незручна комедія, яка стає смішнішою, коли персонажі поводяться як дорослі, що не навчилися на власних помилках. Серіал не намагається бути повчальним і не вимагає співпереживання — він просто показує людей, які намагаються виправити своє життя, часто роблячи це незграбно.
Попри те що головна тема — гольф, серіал не зводиться до спортивних перемог чи поразок. Кожен удар пов'язаний із особистою історією, а напруга виникає радше з характерів, ніж із турнірних таблиць. Це робить Stick доступним для широкої аудиторії, навіть для тих, хто ніколи не цікавився гольфом.
Перед другим сезоном серіал варто подивитися хоча б тому, що Прайс Кегілл майже гарантовано ухвалить ще одне сумнівне рішення. А поки що Stick залишається прикладом того, як спортивна комедія може бути глибокою, якщо замість перемог показати людей, які намагаються не втратити себе.
34
