У Сполучених Штатах Америки представлено новий двопартійний законопроєкт, який значно посилює санкційний тиск на Російську Федерацію. Документ, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом, передбачає обов'язкові обмеження особисто проти президента РФ Володимира Путіна, а також проти російського енергетичного сектору, банківської системи та олігархів. Про це в ефірі програми «Тепер Головне» на телеканалі Еспресо повідомила кореспондентка Independence Avenue Media Марія Ульяновська.
Новий законопроєкт суттєво відрізняється від попередньої версії, яка була представлена раніше. Як зазначила Ульяновська, обсяг документа зріс майже вдвічі — з приблизно 30 сторінок до 65. Це свідчить про значно глибше опрацювання санкційних механізмів та розширення кола осіб і секторів, які підпадають під обмеження. Після тривалих переговорів із Білим домом автори документа звузили перелік країн, які можуть постраждати від нових мит.
Замість потенційних мит для 63 країн, законопроєкт тепер зосереджується на п'яти найбільших покупцях російських енергоносіїв. Йдеться про Китай, Індію, Словаччину, Азербайджан та Угорщину. Для цих держав можуть запровадити мита від 0 до 100% на імпорт російських енергоресурсів. Водночас остаточно не визначено, хто саме встановлюватиме розмір цих мит. За одними повідомленнями, це робитиме президент Дональд Трамп у межах своїх повноважень, за іншими — торговельний представник США, як заявив сенатор Річард Блументаль.
Важливим аспектом документа є винятки для держав, які поступово відмовляються від російського газу. Країни, що купують менше ніж 15% російського експорту природного газу і демонструють тенденцію до скорочення залежності, не підпадатимуть під санкції. Таким чином, більшість європейських союзників США та країни, які допомагають Україні, не постраждають від цих обмежень. Це було одним із головних аргументів критиків попередньої версії законопроєкту.
Окрім того, документ посилює санкції проти російського «тіньового флоту» — суден, які використовуються для транспортування нафти в обхід міжнародних обмежень. Розширюються також обмеження щодо енергетичного сектору РФ. Принципова відмінність нової редакції полягає в тому, що санкції більше не залежатимуть від рішення президента США. Якщо попередня версія передбачала, що президент може запровадити санкції на власний розсуд за умови недобросовісної участі Росії в переговорах, то нова редакція робить їх автоматичними після ухвалення та підписання закону.
На думку Ульяновської, така зміна свідчить про зміну оцінки дій Москви у Вашингтоні. За півтора року американські законодавці дійшли висновку, що Росія не бере участі в переговорах добросовісно, а лише імітує дипломатичну активність. Тому пункт про автоматичне запровадження санкцій став жорсткішим. Законопроєкт також переводить санкційну політику з рівня президентських указів у площину закону, що значно ускладнює її можливе скасування в майбутньому.
Це означає, що санкції проти Росії стають частиною зовнішньої політики США, в якій Росія розглядається не як союзник чи нейтральна країна, а як держава з ворожою владою. Таким чином, навіть зміна президента не зможе скасувати ці обмеження без ухвалення нового закону. Законопроєкт, над яким Грем працював два роки, планують ухвалити до серпневої перерви в роботі Конгресу. Сенатори не підтримують нові положення, які пропонував президент Трамп, і наполягають на первинній версії документа.
