Керівник Офісу Президента Кирило Буданов заявив, що виступає проти експорту технологій з України. Він також назвав ризики, пов’язані зі спільним виробництвом, яке може бути локалізоване за кордоном.
Свою позицію посадовець висловив у контексті обговорення ініціативи щодо передавання українських технологій іноземним партнерам. Буданов наголосив, що не підтримує таку ініціативу. Окремо він звернув увагу на небезпеки, які виникають, коли спільні виробничі потужності розміщуються поза межами України. Він не уточнив, про які саме ризики йдеться, і не назвав конкретні галузі чи типи розробок.
Ця заява має значення для українських компаній і розробників, які розглядають можливість співпраці із закордонними партнерами. Вона може вплинути на переговорні процеси, адже доступ до українських технологій нерідко стає предметом домовленостей. Для держави, яка перебуває в умовах повномасштабної війни, питання збереження контролю над технологічними напрацюваннями має не лише економічний, а й безпековий вимір. Вона стосується не лише окремих компаній, а й загальних умов роботи технологічного сектору.
Буданов очолює Офіс Президента, тому його слова можуть бути враховані під час ухвалення рішень у технологічній сфері. Він фактично окреслив межу, за якою, на його думку, Україна не повинна віддавати свої напрацювання назовні. Це стосується як готових розробок, так і спільних проєктів, якщо виробництво за ними планують виносити за кордон.
Експорт технологій зазвичай передбачає передавання за кордон не лише готової продукції, а й інтелектуальної власності, інженерних рішень і ноу-хау. У разі створення спільних підприємств на території інших держав іноземна сторона отримує доступ до українських розробок і виробничих компетенцій. З такими форматами співпраці безпосередньо пов’язані застереження, про які говорив Буданов.
Питання експорту технологій залишається дискусійним. В обговореннях лунають аргументи на користь виходу на зовнішні ринки: це може принести додаткові ресурси для розвитку та масштабування виробництва. Водночас позиція керівника Офісу Президента свідчить про обережне ставлення до передачі стратегічних знань. Найближчим часом ця тема залишатиметься в центрі уваги, оскільки від того, як Україна розпоряджатиметься своїми технологіями, залежить її економічна та безпекова стійкість.
Окремий аспект — спільні виробництва. Якщо підприємство створюється на території іншої країни, українська сторона може втратити частину контролю над процесом. Іноземні партнери можуть отримати доступ до внутрішньої документації, алгоритмів і методів роботи. Саме тому питання локалізації виробництва за кордоном часто викликає гострі дискусії в технологічному середовищі.
В умовах війни українські розробки нерідко розглядаються як частина оборонного потенціалу, тому рішення про їх передавання мають довгострокові наслідки. Висловлювання Буданова є сигналом як для вітчизняних виробників, так і для закордонних інвесторів. Подальші кроки держави у цій сфері покажуть, чи перетвориться задекларована позиція на конкретні обмеження та правила. Питання залишається відкритим.
