Перші сім хвилин «історично точної» AI-версії «Одіссеї», яку анонсував Ілон Маск, отримали переважно негативні відгуки. Фанати назвали кліп «сміттям», а критики з провідних видань оцінили його мінімально.
Раніше цього року Маск розкритикував кастинг фільму «Одіссея» Крістофера Нолана. Він звинуватив режисера в «антибілому расизмі» через те, що Люпіта Ньянг’о зіграла Єлену Троянську, і заявив, що Нолан «осквернює Гомера», підлаштовуючись під «woke-правила, необхідні для перемоги на «Оскарі»». Тоді ж він пообіцяв до кінця 2026 року створити власну «історично точну» версію «Одіссеї», яка, за його словами, буде «вірною мистецтву Гомера», і зробити її за допомогою свого AI-інструмента Grok Imagine.
Фрагмент був опублікований у мережі на початку тижня. Видання The Guardian дало йому одну зірку й написало, що кожен драматичний момент є «таким же безмотивним і беззмістовним, як рух фігур на заставці ноутбука». Критик додав, що якщо AI-«Одіссея» і має цінність, то лише в тому, що вона підтверджує: ніхто не вважає штучний інтелект мистецьким явищем, його цікавить лише фінансовий потенціал.
Редактор Louis Chilton з The Independent написав, що Маск «тягне свою репутацію до нових мінімумів» своєю підтримкою цього проєкту, і висловив сподівання, що сам Маск приватно відчуває таке ж відразу до версії Grok, як і більшість глядачів. Видання The Telegraph поставило «нуль зірок» і назвало сім хвилин «жахливим AI-шоу», яке викликає відчуття дискомфорту навіть у дрібних деталях.
Співзасновник Wonder Studios Ксав’єр Коллінз, чия компанія допомогла створити AI-версію, розповів, що перший епізод зняли менш ніж за два тижні та витратили на нього десятки тисяч доларів. Для порівняння, фільм Нолана коштував 250 мільйонів доларів. Коллінз заявив, що команді не ставили завдання зробити версію «антивокою» і що їм запропонували попрацювати над однією з найкращих історій, які колись розповідали, щоб зрозуміти можливості технології, її сильні сторони та місця, які потребують вдосконалення.
Критика Маска не є одиничною. Професорка класичної філології Емілі Вілсон також розкритикувала екранізацію Нолана. Вона написала, що мистецтву потрібна правдивість щодо ціни та необхідності співчуття, а також визнання того, що відчуття духовної переваги не захищає від брехні. Ці уроки, за її словами, читаються в Гомера й Вергілія, але їх стирає візуально вражаючий, проте емоційно порожній фільм Нолана.
На тлі цієї критики оригінальна «Одіссея» Нолана стала критичним і комерційним успіхом. Фільм отримав найкращі рецензії в кар’єрі режисера та став його найкасовішою картиною за всю історію.
5
