Апеляційний суд Парижа пом'якшив вирок Марін Ле Пен, відкривши шлях до президентських виборів 2027 року

Апеляційний суд Парижа 7 липня ухвалив рішення у справі лідерки французьких ультраправих Марін Ле Пен, яке може кардинально змінити політичне майбутнє Франції та Європейського Союзу. Суд визнав Ле Пен винною у зловживанні державними коштами, залишивши в силі штраф у 100 тисяч євро, однак пом'якшив ключову частину покарання — скоротив заборону на обіймання виборних посад, яка раніше становила п'ять років. Завдяки цьому рішенню політикиня знову отримала можливість брати участь у президентських виборах 2027 року.

Справа Ле Пен бере початок ще у 2015 році, коли Європейський парламент повідомив французьку владу про можливі порушення у використанні бюджетних коштів, призначених для фінансування роботи асистентів євродепутатів. За правилами Європарламенту, ці працівники повинні виконувати роботу, пов'язану виключно з парламентською діяльністю депутатів, зокрема готувати законопроєкти, працювати з виборцями, аналізувати документи чи забезпечувати роботу офісів у Брюсселі та Страсбурзі.

Французька прокуратура дійшла висновку, що в період із 2004 до 2016 року частина помічників, зарплати яких оплачувалися коштом бюджету ЄС, фактично працювала на партію «Національне об'єднання» (тоді ще «Національний фронт») у Франції. За версією слідства, вони займалися внутрішньопартійною діяльністю, організацією кампаній, комунікаціями та адміністративною роботою, а не виконували функції парламентських асистентів. Прокуратура вважає, що таким чином партія незаконно фінансувала свою діяльність за рахунок європейських коштів, а загальна сума збитків становить близько 2,9 мільйона євро.

31 березня 2025 року Паризький кримінальний суд визнав Марін Ле Пен винною у розтраті державних коштів, призначивши їй чотири роки позбавлення волі, з яких два роки умовно, а ще два — домашній арешт із носінням електронного браслета. Крім цього, політикиню оштрафували на 100 тисяч євро. Найважливішою частиною вироку стала п'ятирічна заборона обіймати виборні посади, яка почала діяти негайно, ще до завершення апеляційного процесу. Саме цей пункт поставив під загрозу її участь у президентських виборах 2027 року.

Апеляційний суд підтвердив обвинувальний вирок, але змінив покарання, зокрема скоротив заборону на обіймання виборних посад. Оскільки заборона почала діяти після рішення суду першої інстанції у березні 2025 року, її скорочення може дозволити Ле Пен балотуватися на президентських виборах 2027 року. У такому разі вона практично одразу повернеться до статусу головної фаворитки кампанії, якщо підтвердить свій намір висуватися на вибори. Сама Ле Пен назвала рішення суду про заборону їй балотуватися «полюванням на відьом» і неодноразово заявляла, що стала жертвою політично мотивованого процесу.

Для французької політики це означатиме повернення вже знайомого протистояння між ультраправими та проєвропейськими силами. Чинний президент Еммануель Макрон не зможе балотуватися на третій термін, тому на Францію, як одну з провідних країн Європейського Союзу, може чекати новий політичний вектор. Для самої Ле Пен це могли б стати вже четверті президентські вибори: вона балотувалася у 2012, 2017 та 2022 роках, а в останніх двох кампаніях виходила до другого туру, де поступалася Макрону. Саме тому політикиню вважають однією з головних претенденток на Єлисейський палац після завершення його президентства.

Соціологічне опитування IFOP-Fiducial вже прогнозує рекордну підтримку ультраправого «Національного об'єднання»: у першому турі президентських виборів його кандидат може набрати близько 40% голосів. Для Європейського Союзу та України така зміна політичного курсу Франції може мати серйозні наслідки. Марін Ле Пен відома своїми євроскептичними поглядами: вона виступає за реформування ЄС, повернення більшої частини повноважень державам-членам та жорсткішу міграційну політику. Щодо України політикиня підтримує гуманітарну допомогу та засуджує російське вторгнення, однак виступає проти членства України в НАТО і вважає, що після завершення війни Європа має відновити відносини з Росією.

Крім того, Ле Пен виступає за виведення Франції з інтегрованого військового командування НАТО, залишивши країну членом Альянсу. Вона вважає, що нинішня модель обмежує стратегічну незалежність Франції та робить Європу надто залежною від рішень США. Навіть якщо лідерка відмовиться від президентських амбіцій, її шлях може продовжити наступник — нинішній голова партії «Національне об'єднання» Жордан Барделла. За останнім опитуванням IFOP-Fiducial, у разі висунення Барделла може отримати 35–37% голосів уже в першому турі президентських виборів — навіть більше, ніж сама Ле Пен.