Російські удари по портах Великої Одеси фактично зупинили морський експорт залізної руди з України, поставивши під загрозу близько половини поставок галузі. Через атаки на портову інфраструктуру та торговельні судна судновласники почали скасовувати рейси, а гірничо-збагачувальні комбінати оголосили про зупинення або скорочення виробництва.

Після припинення заходу суден до українських портів 22 липня одна з компаній галузі — Ferrexpo — повідомила, що судно з її продукцією було пошкоджене російськими безпілотниками, загинув член екіпажу. У компанії заявили, що найближчим часом відновити морський експорт неможливо. Полтавський ГЗК із 3 серпня планує призупинити роботу через неможливість відвантажувати продукцію та через підвищення урядом вантажних тарифів Укрзалізниці. Про зупинення виробництва також оголосив Південний ГЗК, а на інших підприємствах галузі очікують скорочення видобутку через ті самі логістичні обмеження.

За оцінками експертів, у першому півріччі морем відвантажувалося близько 50% української залізорудної продукції — приблизно 1 млн тонн на місяць, насамперед поставки концентрату до Китаю. Економістка Ірина Коссе наголошує: «Море для України — це головні двері торгівлі. Замінити цей канал неможливо, його можна лише частково розвантажити на інші маршрути».

Альтернативні шляхи через Дунай, Польщу, Румунію та Болгарію мають обмежену пропускну спроможність і значно дорожчі. За нинішніх світових цін на залізну руду та зростання залізничних тарифів такі поставки часто стають нерентабельними. Керівник GMK Center Станіслав Зінченко зазначає, що у 2022 році експорт через європейські порти був можливим завдяки вищим цінам на руду, тоді як нині зростання операційних і транспортних витрат робить ці маршрути економічно недоцільними.

Ситуацію ускладнюють слабкий попит у Європі та зупинка частини традиційних споживачів української руди. Можливості збільшити сухопутні поставки обмежені пропускною спроможністю прикордонних переходів і низьким рівнем води в Дунаї. Зупинка містоутворюючих комбінатів загрожує не лише експортним надходженням, а й робочими місцями та соціальною стабільністю в регіонах, де вони розташовані.

За оцінками, лише через скорочення експорту залізорудної продукції Україна може втрачати 60–70 млн доларів, або близько 2,7–3,1 млрд грн, валютної виручки щомісяця. У річному вимірі збитки можуть сягнути 700–800 млн доларів, що перевищує 31–35 млрд грн. Випуск у залізорудному секторі здатен впасти на 40%.

Галузь також потерпає від CBAM, нових квот ЄС на українську сталь, підвищення залізничних тарифів і воєнних ризиків. В аналітичній компанії Dragon Capital наголошують: галузь лише входить у найважчий період, оскільки повний ефект від нових обмежень ще не проявився. Наслідки можуть виявитися значно глибшими, ніж видно зараз, якщо морська логістика не відновиться найближчим часом.

У «Метінвесті» заявили, що відновлення безпечної роботи портів має стати одним із ключових державних пріоритетів. Без відновлення судноплавства Україна ризикує втратити значну частину експорту, податкових надходжень і валютної виручки, а підприємства галузі можуть перейти до тривалих простоїв і подальшого скорочення виробництва. Це, своєю чергою, посилить тиск на державний бюджет і суміжні сектори економіки.

Раніше міністр агрополітики України заявив, що без розблокування роботи портів може початися продуктова криза і навіть голод. Аналітики також звертають увагу на те, що через блокування портів Україна втрачає сотні мільйонів доларів, тоді як Росія активно нарощує власний товарообіг. Відновлення безпечного судноплавства залишається критичною умовою не лише для гірничодобувної галузі, а й для всієї української економіки.