Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій привітав зусилля України у зміцненні демократичних інституцій та прогрес на шляху до членства в Європейському Союзі. Водночас документ містить критичні зауваження щодо рішення української влади перейменувати елітний військовий підрозділ Збройних сил України на честь героїв Української повстанської армії (УПА). Євродепутати висловили жаль з приводу, як вони зазначили, «ігнорування польської чутливості та горя» і закликали до деескалації та відновлення зусиль для примирення між двома країнами.
Резолюція, ухвалена 460 голосами, базується на щорічному звіті Європейської Комісії щодо України за 2025 рік. У ній євродепутати привітали відкриття першого кластера переговорів про вступ України до ЄС у червні 2026 року та висловили сподівання, що наступні кластери будуть відкриті незабаром. Парламент також закликав до конструктивного обговорення подальшої європейської інтеграції України з урахуванням стратегічних інтересів ЄС.
Окрему увагу в документі приділено питанню майбутніх виборів в Україні. Європарламент наголосив на важливості надання достатнього часу для забезпечення необхідних стандартів та умов для вільних і справедливих виборів після скасування воєнного стану. При цьому депутати критично оцінили тиск адміністрації США на Україну щодо проведення виборів, поки триває війна з Росією.
У сфері безпеки та оборони Європарламент наголосив на підтримці імпульсу України на полі бою та необхідності посилення тиску на російську воєнну економіку. Депутати також привітали перший транш макрофінансової допомоги у розмірі 3,2 мільярда євро та закликали ЄС надати Україні передбачувану багаторічну фінансову підтримку, щоб допомогти покрити витрати на відновлення та оборону, уникаючи щорічної невизначеності.
Найбільш дискусійним виявився блок резолюції, присвячений добросусідським відносинам України. Як повідомляє RMF24, підтримане положення стало результатом переговорів, які очолювали польські євродепутати від Європейської народної партії. Депутати від правоконсервативної партії «Право і справедливість» раніше подали власні поправки з жорсткішими формулюваннями, зокрема пропонували пов'язати можливість вступу України до ЄС із вирішенням історичних суперечок щодо етнічних чисток на Волині. Однак підтримку отримала компромісна поправка, узгоджена з доповідачем звіту, німецьким депутатом Міхаелем Галером.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що зовнішньополітичне відомство взяло до уваги ухвалення доповіді Європарламенту та привітало сильні сигнали підтримки України як у протистоянні Російській Федерації, так і на шляху до ЄС. Водночас він назвав недоречним включення до документа питань українсько-польського історичного діалогу. «На жаль, під час розгляду окремі політичні гравці вирішили використати майданчик Європейського парламенту для привернення уваги до двосторонніх питань українсько-польського історичного діалогу та внесення до документа відповідних правок. Вважаємо такі дії недоречними», — сказав Тихий журналістам.
Тихий наголосив, що Україна та Польща мають обговорювати складні історичні питання саме у двосторонньому форматі та в межах фахового діалогу між істориками, експертами та профільними державними інституціями. Він зазначив, що для цього існують відповідні платформи, зокрема Конгрес істориків. Речник також підкреслив незмінну позицію української сторони: український та польський народи є партнерами та союзниками, яких об'єднує спільна відповідальність за безпеку Європи та спільна протидія головній загрозі — російській агресії.
Напередодні засідання Європарламенту фракція «Європейських консерваторів та реформістів» пропонувала провести дебати та ухвалити резолюцію про жертви «геноциду УПА». Про це повідомляв євродепутат від польської партії «Право і справедливість» Пйотр Мюллер. Своєю чергою, дві найбільші політичні фракції Європарламенту — Європейська народна партія та Прогресивний альянс соціалістів і демократів — внесли майже ідентичні поправки з критикою рішення України щодо Героїв УПА до резолюції за звітом Єврокомісії про Україну.
