Перший заступник голови Офісу президента Сергій Кислиця в інтерв'ю РБК-Україна розкрив причини, через які мирні переговори між Україною та Росією, що тривали взимку, не привели до успіху. За його словами, попри значний прогрес, досягнутий військовою групою, сторони не змогли подолати ключові спірні питання через необхідність політичних рішень, які так і не були ухвалені.
Кислиця наголосив, що військова група відіграла вирішальну роль у підготовці до мирного врегулювання. Вона займалася не лише узгодженням тактичних деталей, а й створенням спільної термінології, щоб уникнути різночитань у майбутньому. «Якщо ми уявимо сценарій, за якого політики вирішують найбільш складні політичні питання, то їхня імплементація все одно вимагатиме дуже злагодженої роботи не лише українських і російських військових, а іще, наприклад, тих, хто брав би участь у непростій системі верифікації і моніторингу виконання домовленостей. І про це домовитися за п'ять хвилин неможливо», — пояснив він.
Заступник голови Офісу президента зазначив, що моніторинг фронту вимагає комплексного підходу, включаючи супутникове спостереження, спостереження з повітря та електронні датчики вздовж усієї лінії зіткнення. У Женеві вдалося досягти принципових домовленостей щодо рамки майбутньої системної верифікації, а також отримати підтвердження від команди Дональда Трампа про участь у цьому процесі. Однак, незважаючи на ці успіхи, переговори зайшли в глухий кут.
«Але ми все одно „вперлися в стіну“ в цій військовій групі, тому що вона вимагає вирішення ключових питань, які можуть бути вирішені лише політиками. Грубо кажучи, військові зробили 90% справи», — заявив Кислиця. Він підкреслив, що ключову роль у переговорах відігравав керівник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов, який, за словами Кислиці, дуже вдало проводив переговори.
Провал переговорів стався на тлі зміни риторики США. Як зазначають аналітики, приблизно місяць тому адміністрація Трампа почала фіксувати зміну позиції щодо України, визнаючи, що переговори перебувають у глухому куті. У Вашингтоні розуміють, що не мають важелів впливу на Росію, щоб змусити її до переговорів, але для республіканців електорально невигідно показувати слабкість. Тому було прийнято рішення змінити риторику, і тепер на найвищому рівні говорять про зміни на полі бою та переваги України, закликаючи Путіна і Зеленського до прямих переговорів.
Водночас позиція президента Росії Володимира Путіна залишається незмінною: він не хоче переговорів, не вірить у можливість бунтів у РФ і вважає бензинову кризу тимчасовим явищем. Крім того, він не вірить у те, що США та Китай зможуть домовитися про спільний тиск на Росію. На цьому тлі президент Чехії Петр Павел заявив про наявність «вікна можливостей» для України та її союзників протягом двох місяців, щоб відновити мирні переговори, інакше існує ризик ескалації війни з боку Росії.
Кислиця також згадав про нову зустріч президента України Володимира Зеленського з Дональдом Трампом, яка, за його словами, була напрочуд вдалою. Однак він застеріг, що остаточні висновки можна буде робити лише після розмови Трампа з Путіним. Нагадаємо, що раніше Кислиця розповів, як помічник Путіна згадував про «турецькі і шведські війни» на мирних переговорах, що свідчить про складність історичних паралелей у дипломатичному процесі.
