Внутрішній документ Європейської комісії, який опинився в розпорядженні редакції Euronews, викликав серйозні сумніви щодо доцільності перебування на посаді угорського єврокомісара Олівера Варгеї. Згідно з документом, Постійне представництво Угорщини при ЄС у період з 2012 по 2018 рік координувало діяльність дипломатичної розвідки, яка цілеспрямовано збирала дані про співробітників Єврокомісії угорського походження. Сам Варгеї, який очолював представництво з 2015 по 2019 рік, категорично заперечує свою причетність до цієї діяльності.

Лист, підписаний єврокомісаром з питань бюджету Пйотром Серафіним, містить результати внутрішнього розслідування Єврокомісії щодо можливого шпигунства з боку угорських дипломатів. У документі зазначається, що співробітники угорських спецслужб використовували дипломатичний статус для виконання завдань, які виходили за межі звичайної дипломатичної діяльності. Вони встановлювали контакти з посадовцями Єврокомісії, які мають угорське громадянство, та намагалися отримати від них детальну інформацію про роботу інституцій ЄС, особливо щодо питань, які становили інтерес для уряду Угорщини. Водночас у документі наголошується, що розслідування не виявило серйозних порушень безпеки або витоку секретної інформації.

Про існування ймовірної шпигунської мережі вперше стало відомо восени минулого року, коли низка європейських медіа повідомила, що Постійне представництво Угорщини в Брюсселі протягом 2012–2018 років координувало роботу агентів розвідки. Саме в цей період, з 2015 по 2019 рік, Олівер Варгеї обіймав посаду постійного представника Угорщини при ЄС. Після цього тодішній прем'єр-міністр Віктор Орбан висунув його кандидатом на посаду європейського комісара.

Ситуацію прокоментував депутат Закарпатської обласної ради Роланд Цебер. За його словами, європейським інституціям було відомо про системну співпрацю уряду Віктора Орбана з російською стороною, через що Угорщину часто не долучали до обговорення чутливих тем на закритих зустрічах ЄС та НАТО. «Європа проводила розслідування, і їм було чітко відомо, що офіційний Будапешт співпрацює з російською стороною. На дипломатичних зустрічах на рівні МЗС або міністрів оборони НАТО Угорщину навіть не долучали до чутливих тем, бо розуміли, що є витік інформації. Це стало відомо, публікувалися розмови Петера Сіярто і Лаврова. Простежувався чіткий зв'язок російських спецслужб і офіційного Будапешта. Відповідно, європейські інституції це розуміли, спецслужби доповідали європейським країнам, і вони обмежували офіційний Будапешт, не ділилися чутливою інформацією. І, в принципі, правильно робили», — зазначає Цебер.

Попри те, що результати внутрішнього розслідування Єврокомісії значною мірою не поклали персональної відповідальності на Варгеї, новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр вважає, що єврокомісар не розповідає всієї правди. Мадяр, який раніше працював дипломатом у постійному представництві Угорщини під керівництвом Варгеї, після приходу до влади активно виступає за перегляд кадрових рішень, ухвалених попереднім урядом Віктора Орбана.

Витік документа спричинив нову хвилю критики на адресу угорського комісара. Німецький депутат Європарламенту від партії «Зелені» Даніель Фройнд заявив, що незалежно від того, чи був Варгеї безпосередньо причетний до роботи шпигунської мережі, чи просто не контролював діяльність власних підлеглих, обидва варіанти роблять його непридатним для роботи європейським комісаром. За його словами, Європейський парламент уже кілька тижнів тому різко розкритикував діяльність Варгеї. Ще у жовтні минулого року десятки депутатів Європарламенту закликали до його відставки. Водночас ініціатива щодо створення парламентської слідчої комісії тоді не отримала підтримки через позицію правоцентристської Європейської народної партії.

Професор права Європейського Союзу Альберто Алеманно вважає, що підтвердження існування шпигунської мережі ставить під сумнів відповідність Варгеї посаді ще з моменту його призначення у 2019 році. За словами юриста, європейські комісари повинні діяти незалежно від урядів своїх держав. Якщо ж буде доведено, що під час роботи постійним представником Варгеї порушував принципи лояльної співпраці, це означатиме, що він не відповідав вимогам для обіймання посади.

Відповідно до законодавства ЄС, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн може попросити комісара добровільно залишити посаду у разі серйозної втрати довіри. Якщо ж посадовець відмовиться, глава Єврокомісії має право звернутися до Суду Європейського Союзу з проханням про його усунення. Втім, співрозмовники Euronews у дипломатичних колах зазначають, що Брюссель не поспішає йти на такий крок. Керівництво Союзу побоюється створити небезпечний прецедент, коли зміна влади в окремій державі-члені автоматично призводитиме до відкликання європейських комісарів, призначених попереднім урядом. Особливо чутливим це питання є напередодні майбутніх виборів у Франції та Іспанії, адже після такого рішення інші країни також можуть почати вимагати заміни своїх представників.

На думку закарпатського депутата Роланда Цебера, діяльність цієї мережі не повинна мати політичних наслідків для уряду Петера Мадяра. «Зараз Угорщина не має політичних наслідків, тому що це було за часи правління Віктора Орбана і Фідес. Перекладати ці гріхи на Петера Мадяра і його оточення буде неправильно», — зазначає політик. Він додає, що всередині Угорщини вже почалися інституційні зміни та розслідування щодо діяльності посадовців попереднього уряду, зокрема ліквідовано Управління захисту суверенітету — організації, створеної Орбаном для «боротьби з іноземним впливом».