За народного депутата України Миколу Тищенка, якого підозрюють у вимаганні мільйона доларів за «вирішення питання» з колцентрами, внесли 10 мільйонів гривень застави. Як з'ясували журналісти, більшу частину цієї суми сплатили не сам депутат, а треті особи — компанія, яка два роки не декларувала виторгу, та бізнесмен, пов'язаний зі спиртовою галуззю.
За даними джерел «Української правди», 5 мільйонів гривень застави внесло дніпровське ТОВ «Востоктранслогістика». Це підприємство, зареєстроване у 2014 році, займається наданням в оренду машин та устаткування. Його статутний капітал становить лише 200 тисяч гривень. За підсумками 2025 року компанія задекларувала нульовий виторг і 71,6 тисячі гривень чистого збитку. У 2024 році виторг також був нульовим, а збиток — 54,9 тисячі гривень. Водночас на балансі підприємства наприкінці 2025 року обліковувалося 64,37 мільйона гривень активів і 64,59 мільйона гривень зобов'язань. У штаті компанії значиться лише один працівник.
Власником і директором «Востоктранслогістики» нині є Дмитро Передерій, який став керівником у січні 2025 року, а одноосібним засновником — у грудні того ж року. До 4 грудня 2025 року засновником підприємства була зареєстрована на Кіпрі Ferama Logistic Ltd, а кінцевим бенефіціаром — Павло Жицький. Жицький також керував компанією з вересня 2019-го до січня 2025 року. У 2016 році його засудили як учасника так званої «газової справи» колишнього народного депутата Олександра Онищенка. За угодою з прокурором Жицький визнав, що очолював компанію, яку використовували під час продажу державного газу через фіктивні аукціони за заниженими цінами. Суд призначив йому п'ять років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з трирічним іспитовим строком, заборонив протягом двох років обіймати керівні посади та оштрафував на 85 тисяч гривень. Вирок набрав законної сили.
Сама «Востоктранслогістика» спочатку називалася «Газ-Екосистема» і займалася торгівлею газом через місцеві трубопроводи. Назву та основний вид діяльності компанія змінила у лютому 2018 року. У реєстрі боржників щодо компанії відображаються три виконавчі провадження, відкриті у 2020, 2022 і 2023 роках. Стягувачем у них виступає податкова служба, а предметом є стягнення коштів та інших платежів до державного бюджету.
Ще 4,35 мільйона гривень застави за Тищенка вніс Костянтин Бурковський. За даними реєстру, Бурковський є власником трьох компаній: йому належать 100% ТОВ «Лампогаз-Україна», 70% ТОВ «Юкрейн-Інвестмент Груп» і 20% ТОВ «Укрпромхімгрупп». Номінальна вартість його часток у цих підприємствах загалом перевищує 14 мільйонів гривень. Бурковський також зареєстрований у Києві як фізична особа-підприємець із видом діяльності у сфері права. У реєстрах він досі вказаний керівником припиненого Тернопільського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Тернопільспирт».
У 2015 році Бурковський увійшов до четвірки кандидатів на посаду директора державного підприємства «Укрспирт». Конкурс зрештою не завершили через судове оскарження. У 2020 році він подавав декларацію як кандидат на посаду директора державного підприємства «Енергія природи». У декларації за 2019 рік Бурковський не вказав власних доходів, однак задекларував один мільйон гривень і 20 тисяч доларів готівкою, корпоративні права у трьох компаніях та автомобіль Land Rover 2006 року випуску. Роком раніше він декларував 1,5 мільйона гривень і 20 тисяч доларів готівкою. Оскільки остання доступна декларація стосується 2019 року, вона не дає змоги встановити актуальний майновий стан Бурковського або джерело 4,35 мільйона гривень, внесених у 2026 році. У 2019 році Бурковський також балотувався до Верховної Ради як самовисуванець, однак депутатом обраний не був.
Решту 650 тисяч гривень застави Тищенко вніс самостійно. Раніше адвокат депутата повідомив, що його підзахисний сплатив 10 мільйонів гривень, визначених судом як запобіжний захід. Однак, як з'ясувалося, особистий внесок нардепа становив лише незначну частину цієї суми.
Нагадаємо, 3 липня Вищий антикорупційний суд застосував до Миколи Тищенка запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 10 мільйонів гривень. 29 червня НАБУ і САП повідомили Тищенку про підозру у проханні надати неправомірну вигоду, легалізації коштів та внесенні недостовірних відомостей до декларації. За даними слідства, у серпні 2023 року депутат просив понад 1 млн доларів неправомірної вигоди в людини, яку вважав причетною до роботи «колцентрів». За це він нібито обіцяв використати свої повноваження в її інтересах, однак грошей не отримав. Також слідство вважає, що депутат легалізував 12,6 млн грн незаконного походження через фіктивний договір дарування з колишньою дружиною, а згодом вніс ці дані до декларації.