Четвертий сезон серіалу «Річер» суттєво відрізняється від попередніх сезонів тим, що дає другорядним персонажам справді розкритися. Якщо раніше всі сюжетні лінії оберталися виключно навколо Джека Річера, а решта героїв лише «оберталися» навколо нього, то тепер творці шоу дозволяють іншим дійовим особам утримувати увагу глядача навіть тоді, коли головний герой не домінує на екрані.
У попередніх сезонах підтримуючий склад часто зникав із поля зору, коли цього вимагав сюжет. У першому сезоні глядачі запам'ятали детектива Фінлі, який мав яскраву індивідуальність, а також Роско — найпереконливіший романтичний інтерес Річера. Другий сезон представив колишній підрозділ військової поліції, але ці персонажі не запам'яталися настільки, щоб глядачі могли згадати їхні імена після завершення сезону. Третій сезон подарував Дюффі та її партнерів, які часто зникали з екрана до моменту, коли сюжет знову потребував їхньої появи.
Четвертий сезон ламає цю традицію. Особливо показовим є четвертий епізод, де розслідування смерті Анни змушує Річера пересуватися між найбільшими містами країни, спілкуючись із Семпсоном та його дружиною й уникаючи найманців. Поки він складає частини великої історії, його союзники — Тамара, Джейкоб і Плам — роблять те саме паралельно. Річер довіряє їм і знає, що вони завжди на зв'язку.
Особливо вирізняється Тамара — філадельфійська поліцейська, яка швидко стає однією з найцікавіших постатей сезону. Вона розумна, кмітлива та смілива, і хоча не має особистого зв'язку з цією справою, її драйв і глибина не поступаються Річеровим. Між ними існує невисловлене взаєморозуміння, яке дозволяє їм діяти злагоджено. Тамара нерідко бере на себе ініціативу: вона втручається, коли Річер мало не б'є студента коледжу, і використовує власні зв'язки, щоб дістати машину для втечі. Річер охоче відступає в тінь і дозволяє їй працювати, що стає освіжаючою зміною порівняно з його звичними стосунками з правоохоронцями.
Саме Тамара, а не Річер, тримає команду разом. Вона стає містком між Річером і Джейкобом. Джейкоб також має власні глибини: коли план Річера щодо порятунку Анни стає зрозумілим, Джейкоб із «містера Мейберрі» перетворюється на людину, яка прагне помсти й справедливості, готову порушити будь-які правила заради сестри та племінника. Його горе, що коливається між спустошливим сумом і шаленою люттю, робить його набагато переконливішим персонажем, ніж другорядні герої попередніх сезонів.
Такий підхід до розповіді демонструє, що серіал, який працює в жанрі героя/антигероя, може дозволити іншим персонажам утримувати увагу без шкоди для головної зірки. Сезон не буксує, коли Річер не домінує на екрані, а розвиток історії є справді командним зусиллям.
