Міноборони пояснило різницю між відстрочкою та бронюванням і назвало нові правила

Міністерство оборони України надало детальні роз'яснення щодо різниці між відстрочкою та бронюванням від мобілізації, а також оголосило про нові правила оформлення цих документів. Як повідомляє відомство, головна зміна полягає в тому, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) більше не приймають заяви на продовження відстрочки. Натомість понад 90% відстрочок продовжуються автоматично — система самостійно перевіряє дані через електронні реєстри та оновлює статус у цифровому військово-обліковому документі.

Відстрочка, як пояснили в Міноборони, — це право військовозобов'язаного на тимчасове звільнення від призову через особисті життєві обставини. Підстави для її отримання визначені статтею 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Серед них — сімейні обставини, зокрема утримання трьох і більше дітей, стан здоров'я, навчання за денною формою, а також інші соціальні підстави, передбачені законодавством. Ініціювати оформлення відстрочки може лише сам військовозобов'язаний.

Найпростіший спосіб подати заявку на відстрочку — через застосунок «Резерв+» для тих категорій, які доступні онлайн. Також оформити або продовжити відстрочку можна через будь-який Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). У Міноборони наголосили, що ТЦК більше не приймають заяви на продовження відстрочки. Автоматичне підтвердження наразі працює для 22 категорій відстрочок. Якщо ж дані потрібно оновити особисто, відповідну заяву можна подати через ЦНАП.

Бронювання, за визначенням Міноборони, є окремим видом відстрочки, але його надають не через особисті обставини людини, а через її професійну діяльність. Цей механізм застосовують до працівників підприємств, установ та організацій, які мають статус критично важливих для забезпечення потреб Збройних сил України або функціонування економіки. На відміну від відстрочки, оформити бронювання самостійно неможливо — ініціатором виступає виключно роботодавець.

Оформлення бронювання здійснюють керівники або уповноважені особи критично важливих підприємств через портал «Дія». Для більшості працівників бронювання надається строком до 12 місяців, після чого процедуру потрібно проходити повторно. У Міноборони підкреслили, що головні відмінності між відстрочкою та бронюванням полягають у трьох аспектах: підстави отримання (особисті життєві обставини або професійна необхідність), хто оформлює (сам військовозобов'язаний чи роботодавець) та строк дії (відстрочка діє, поки існують підстави, тоді як бронювання оформлюється на визначений термін).

У міністерстві зазначили, що обидва механізми працюють паралельно та покликані забезпечити баланс між потребами оборони країни й стабільною роботою критично важливих підприємств. Крім того, в Україні стартував перший етап трансформації Сил оборони. Військові та цивільні можуть укладати контракти з чітко визначеними строками служби. Передбачено три види контрактів: піхотно-штурмовий — на 14 місяців для цивільних, 10 місяців для чинних військових та від шести місяців для звільнених зі служби під час особливого періоду; бойовий — на 24 місяці; базовий — на 24 місяці. Детальні умови та відповіді на поширені запитання доступні на сайті Міністерства оборони, а також за гарячою лінією 1519.

Раніше повідомлялося, що в Україні оновили правила бронювання працівників від мобілізації, зокрема для аграрного сектору. Для малих фермерських господарств, які обробляють до 1000 гектарів землі, передбачили можливість отримати бронювання за регіональними критеріями. В уряді запевнили, що зміни не призведуть до кризи в галузі.