Українські дрони завдали удару по Нижегородському нафтопереробному заводу «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» у місті Кстово, який був одним із головних постачальників пального для Москви. Про це повідомляє видання «Агентство» з посиланням на джерела в Генеральному штабі Збройних сил України. Внаслідок атаки на підприємстві спалахнула пожежа, а установка первинної переробки нафти АВТ-6, що забезпечувала чверть усієї потужності заводу, зазнала пошкоджень. Російська влада заявила про атаку 30 безпілотників, назвавши пошкодження «некритичними», однак завод уже призупинив переробку нафти.

Цей НПЗ входить до десятки найбільших у Росії. Щороку він виробляє близько 5 мільйонів тонн бензину та понад 5 мільйонів тонн дизельного пального. Завод у Кстово був одним із чотирьох ключових нафтопереробних підприємств, які постачали паливо до столичного регіону РФ. Наразі через успішні українські атаки більшість із них паралізовано. Рязанський НПЗ зупинив роботу після удару в травні, і про відновлення процесів досі не повідомлялося. Московський НПЗ у Капотні, який забезпечував до 40% потреб столиці, зупинив переробку після двох червневих атак і, за оцінками експертів, навряд чи запуститься до кінця року. Ярославський НПЗ поки продовжує роботу, але регулярно зазнає нападів безпілотників.

Єдиною альтернативою для Москви залишається дорожче пальне з Білорусі. Олександр Лукашенко вже запропонував допомогу російському регіону, проте білоруські нафтопродукти значно підвищать ціни на автозаправних станціях. Ситуація настільки ускладнилася, що наявність серйозних проблем з енергетичною інфраструктурою під тиском фактів змушене визнати навіть вище російське керівництво. Володимир Путін офіційно визнав «певний дефіцит» пального, водночас в окупованому Криму його запаси скоротилися до кількох днів.

Паливна криза в Росії посилюється щодня. З кінця травня обмеження на продаж бензину охопили Москву, Санкт-Петербург та окуповані території. Мережі автозаправних станцій ввели ліміти на відпуск пального в одні руки, а в окупованому Криму пальне почали продавати лише за талонами. Станом на кінець червня близько 90% регіонів Росії повідомляли про нормування пального або перебої з постачанням. Дефіцит охопив усі 11 часових поясів країни, на заправках виникли черги, а ціни на бензин зросли до рекордного рівня. У відповідь російський уряд засекретив статистику цін на бензин і дизель, виключивши ці дані з відкритого доступу.

Криза перекинулася на Центральну Азію, яка роками залежала від російського імпорту пального. Киргизстан, який не має власного виходу до моря і недостатньо видобуває пального, звернувся до регіональних партнерів — Казахстану, Азербайджану та Туркменістану — з проханням допомогти забезпечити енергетичну безпеку та стабільні поставки нафтопродуктів. В Узбекистані ціни на бензин різко зросли, а Казахстан посилює прикордонний контроль, щоб зупинити нелегальний вивіз пального — автомобілям тепер дозволено перетинати кордон лише раз на добу. Казахстан також заборонив залізничний експорт окремих нафтопродуктів і легких дистилятів.

Водночас Казахстан парадоксально опинився серед тих, хто рятує Росію від паливного колапсу. За даними Reuters, Казахстан погодився поставити РФ близько 50 тисяч тонн бензину марок АІ-92 та АІ-95 у липні-серпні як «гуманітарну допомогу». Постачання очікуються з Павлодарського та Кондесатського нафтопереробних заводів. Джерела зазначають, що така угода може передбачати обмін на російське авіаційне паливо, дефіцит якого Казахстан прогнозує вже цього місяця. Росія також розпочала морські поставки бензину з Індії — двома танкерами вже відправлено щонайменше 60 тисяч тонн пального. У понад 10 регіонах РФ бензин марки АІ-92 став дорожчим, ніж аналогічне пальне у США.

Остання хвиля успішних українських ударів по нафтопереробних заводах суттєво підірвала внутрішній ринок пального в РФ. Проблеми з дефіцитом бензину та дизеля поглиблюються щодня, змушуючи Кремль шукати екстрені рішення для стримування масштабної економічної кризи. З 1 квітня Росія заборонила експорт бензину, за винятком поставок за міжурядовими угодами, що підриває її позиції як традиційного постачальника пального для сусідніх країн.