Європейська комісія офіційно запропонувала п'ять нових масштабних оборонних проєктів, відомих як «Європейські оборонні проєкти спільного інтересу» (EDPCI), спрямованих на зміцнення обороноздатності країн-членів ЄС шляхом спільної розробки ключових військових систем. До участі в чотирьох із цих проєктів долучилася Україна, що стало важливим кроком у поглибленні оборонної співпраці між Києвом та Брюсселем.

Як повідомили в Єврокомісії, нові ініціативи охоплюють п'ять пріоритетних напрямків: безпілотні літальні апарати та системи протидії безпілотникам, оборону на морі та на його дні, космічну безпеку, протиповітряну та протиракетну оборону, а також зміцнення безпеки вздовж східного флангу Європейського Союзу. Ці проєкти мають на меті не лише посилити військовий потенціал окремих держав, а й забезпечити колективну безпеку всього регіону.

Фінансування цих амбітних планів здійснюється в межах Європейської програми оборонної промисловості (EDIP), загальний бюджет якої на 2025–2027 роки становить 1,5 мільярда євро. З цієї суми Єврокомісія виділила 325 мільйонів євро безпосередньо на підтримку створення та розгортання проєктів EDPCI. У середньому в кожному з них беруть участь 18 держав-членів ЄС, що свідчить про високий рівень координації та спільного інтересу.

Особливу увагу привертає участь України, яка приєдналася до чотирьох із п'яти запропонованих проєктів. Хоча офіційно не уточнюється, який саме напрямок залишився без участі Києва, експерти зазначають, що це може бути пов'язано з технічними або політичними нюансами. Тим не менш, залучення України до таких ініціатив, як розробка систем протидії безпілотникам та посилення протиповітряної оборони, має критичне значення з огляду на триваючу російську агресію та щоденні повітряні атаки.

Програма EDIP була офіційно ухвалена Радою Європейського Союзу 8 грудня 2025 року. Вона передбачає не лише фінансування спільних розробок, а й створення окремого механізму підтримки України з бюджетом у 300 мільйонів євро. Цей інструмент має на меті зміцнити та модернізувати європейську оборонну промисловість, забезпечити доступність передових технологій, наростити виробничі потужності, підтримати спільні закупівлі, а також підвищити стійкість завдяки стабільному постачанню військового обладнання збройним силам держав-членів.

Одним із ключових аспектів нової програми є зміцнення ланцюгів постачання військової техніки та обладнання. Це особливо актуально в умовах, коли європейські країни намагаються зменшити залежність від зовнішніх постачальників і налагодити власне виробництво критично важливих систем озброєння. Регламент EDIP також передбачає створення EDPCI як майбутніх амбітних спільних промислових проєктів, відкритих для участі не лише країн ЄС, а й Норвегії та України.

Участь України в цих проєктах є логічним продовженням курсу на євроінтеграцію та посилення оборонної співпраці. Київ уже неодноразово демонстрував готовність ділитися бойовим досвідом, зокрема у сфері застосування безпілотників та протиповітряної оборони, що робить його цінним партнером для спільних розробок. Водночас для України доступ до передових технологій та фінансових ресурсів ЄС є важливим фактором для модернізації власного оборонно-промислового комплексу.

Загалом, запуск п'яти масштабних оборонних проєктів та залучення України до більшості з них свідчить про якісно новий рівень співпраці між Києвом та Брюсселем у безпековій сфері. Це не лише посилює обороноздатність Європи в цілому, а й надає Україні конкретні інструменти для протидії російській агресії, інтегруючи її в загальноєвропейську архітектуру безпеки.