У геймерських соцмережах нова наукова робота майже проситься в заголовок «Dota 2 та CS2 прокачують мозок». Реальний результат не менш цікавий, але значно точніший: після шести місяців тренування в динамічних action-іграх 49 студентів краще виконували завдання на візуальну увагу, а EEG зафіксувала пов’язані зміни в роботі мозку.

Дослідження опублікували 2026 року в International Journal of Psychophysiology. Його учасники не були хардкорними геймерами: до початку програми вони не мали великого ігрового досвіду. Протягом шести місяців вони накопичили 120 годин action-game training — у середньому це достатньо, щоб практика стала регулярною, але далеко не тисячі годин, характерні для кіберспортсменів.

Після програми студентів знову перевірили двома тестами. У d2 Test of Attention потрібно швидко знаходити потрібні символи серед великої кількості схожих. Інше завдання вимірює ширину уваги — наскільки добре людина може охоплювати візуальну сцену і розподіляти ресурс між різними точками.

В обох випадках показники стали кращими. Для людини, яка регулярно грає в шутери чи MOBA, логіка зрозуміла: екран постійно змушує відрізняти важливий сигнал від декоративного шуму, стежити за кількома джерелами інформації, реагувати на раптові зміни й перебудовувати план. Але наукове дослідження цінне саме тим, що намагається відокремити інтуїцію від вимірюваного ефекту.

Команда додала до поведінкових тестів resting-state EEG. Після тренування вчені побачили зміни в альфа-активності та в тому, як функціонально організовані великі мережі мозку. Частина цих EEG-ознак була статистично пов’язана з індивідуальним покращенням уваги. Тобто ті, в кого сильніше змінювалися певні нейрофізіологічні показники, мали й помітніший приріст у тестах.

Це звучить як сильний аргумент на користь тренувального ефекту, але є важливе «але». У дослідженні немає контрольної групи. Усі 49 учасників проходили ігрову програму, а паралельної групи без такої практики не було. Автори самі визнають: через це не можна на 100% приписати зміни саме іграм. Частина результату могла бути пов’язана з повторним тестуванням, звиканням до процедур або іншими змінами за пів року.

Ще одна деталь, важлива саме для геймерів: Dota 2 і Counter-Strike 2 у роботі 2026 року не названі як ігри тренування. Стаття говорить про широку категорію action video games і пояснює, що типовим прикладом є FPS. Тому твердження «CS2 доведено покращує увагу» було б сильнішим, ніж дозволяють дані.

Є, щоправда, цікаві сусідні роботи. У 2021 році дослідники тренували невелику групу молодих новачків у Counter-Strike: Global Offensive і зафіксували покращення частини когнітивних показників. А в дослідженні 2018 року навіть одна сесія League of Legends була пов’язана з короткочасними змінами візуальної вибіркової уваги та EEG. Це робить кіберспортивні ігри хорошим матеріалом для лабораторії, але не дає автоматичної гарантії для будь-якого гравця.

Наука загалом поки сперечається про масштаб ефекту. Одні метааналізи знаходять переваги action-game training у завданнях на увагу та просторове мислення. Інші не бачать переконливого доказу широкого покращення когнітивних здібностей поза конкретно натренованими навичками.

Тому найцікавіший висновок для фанатів ігор не в тому, що можна без докорів сумління проводити нескінченну ніч у рейтингу. Робота показує інше: складні, швидкі та повторювані візуальні завдання можуть бути пов’язані з помітними змінами уваги й мозкової активності навіть у людей, які починали майже без досвіду.

І ні, програш окремо не визнали «корисним для мозку». Дослідження не порівнювало перемоги й поразки. Ця фраза звучить ефектно, але до висновків авторів не належить.